10 географія № 6 США

СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ: ОСНОВНІ ЧИННИКИ,  ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ МІСЦЕ КРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ.

Візитна картка

Офіційна назва – Сполучені Штати Америки (США)
Склад території – 50 штатів і Федеральний округ Колумбія
Столиця - Вашингтон
Член міжнародних організацій – ООН, НАТО, НАФТА та ін.
Офіційна мова – англійська
Релігія – християнство  (протестантизм, католицтво)
Площа країни - 9,8 млн. км²
Населення - 328 млн. осіб (2019)
Форма правління - президентська республіка
Територіальний устрій - федеративна держава
Місце країни за типізацією ООН - високорозвинута країна "Великої сімки G-7"

    

    Сполучені Штати Америки – наймогутніша в економічному та політичному сенсі держава. Нині це єдина наддержава в світі. Її піднесення почалося наприкінці ХІХ ст. Через те що дві світові війни оминули територію США, з країни-боржника європейських країн вона перетворилася на країну-кредитора. США – одні із засновників ООН і мають постійного представника в Раді Безпеки ООН. США – лідер серед країн світу за військовою потужністю. Їх військово-морський флот є найбільшим у світі. США є засновником та осередком Північноатлантичного альянсу (НАТО). Це держава з найбільшим за сукупною потужністю ядерним потенціалом на Землі.

     Нині США є «чемпіоном» за продуктивністю праці, освоєнням Світового океану та космосу. Саме американські астронавти першими ступили на поверхню Місяця, а завдяки амбітному проекту Ілона Маска мають шанс бути першими на Марсі. США очолює рейтинг країн за ВВП, який становить майже 25 % від світового показника. За ВВП на душу населення США посідає 7-ме місце в світі та 1-ше в Америці. Американський долар є головним розрахунковим засобом у світовій валютно-фінансовій системі. Інвалютні резерви центральних банків країн світу майже на 2/3 складаються з доларів, в доларах відбувається 3/4 операцій міжнародного банківського кредитування.

   США є також регіональним лідером. За їх ініціативи було укладено Північноамериканську угоду про вільну торгівлю  (НАФТА), яка є найбільшою в світі регіональною зоною вільної торгівлі з населенням майже у півмільйона осіб та близько 30 % світового ВВП.

Основні чинники, що визначають місце країни

в міжнародному поділі праці

   Місце США в міжнародному поділі праці визначає ряд чинників. У першій половині XX ст. провідними чинниками були природно-ресурсний, працересурсний та споживчий. Розміщення нових наукомістких виробництв у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. все більше орієнтується на науково-технологічний та екологічний чинники. Вже під час Другої світової війни в США почали з’являтися науково-промислові парки та технополіси. Науково-промислові парки тісно пов’язані з університетами і часто групуються навколо них, отримуючи звідти нові ідеї та молодих учених. 

        ЕГП

       Сполучені Штати Америки – держава у Північній Америці. Територія країни складається з трьох частин: Континентальні («суміжні») штати (48 штатів, 83 % площі, 99,3 % населення країни), штати Аляска та Гаваї. Країна межує на півночі з Канадою, на півдні – з Мексикою. На північному заході морськими протоками проходить державний кордон США та Росії. США має вихід до трьох океанів. Через Атлантичний та Тихий океани країна підтримує активні зв’язки з багатьма країнами світу. Узбережжя Північного Льодовитого океану практично не використовується.

       Держава наближена до важливих мінерально-сировинних баз Американського регіону, що їх активно використовує у своєму господарстві.

   США має низку володінь, де розміщуються військові бази країни. Так, під контролем США перебуває ряд островів у Карибському морі (Пуерто-Ріко, Американські Віргінські Острови) та Океанії (Північні Маріанські Острови, острів Гуам, Американське Самоа та ряд інших). 

       

     Природно-ресурсний потенціал

     Природні умови США сприяють господарському освоєнню території. У рельєфі переважають рівнини, що займають центральну та південну частини країни. На заході розташовані високі сейсмічно активні гори Кордильєри, на сході – давні низькі Аппалачі.

   Сприятливі кліматичні умови США зумовили розвиток економіки країни. Оскільки територія має значну протяжність з півночі на південь, на ній представлено різні типи клімату: від арктичного у штаті Аляска до тропічного на півдні штату Флорида та на Гаваях. Проте більша частина території лежить у межах помірного та субтропічного кліматичних поясів. У межах одного поясу клімат істотно змінюється: з просуванням вглиб материка суттєво зменшується зволоження та зростають річні амплітуди температур.

      Країна багата на мінеральні ресурси, що є основою для розвитку добувної та обробної промисловості. В країні відомо понад 100 видів корисних копалин. США забезпечені власними покладами мінеральних енергоносіїв. Так, у країні є великі поклади нафти та природного газу (Техаський, Аляскинський, Мексиканської затоки та Каліфорнійський басейни). За запасами нафти країна посідає 9-те місце в світі, а за видобутком – 3-тє (після Росії та Саудівської Аравії). США є найбільшим споживачем нафти у світі. За покладами природного газу США посідають 5-те місце в світі, а за видобутком є світовим лідером. Країна є світовим лідером за покладами кам’яного вугілля (Аппалацький та Іллінойський басейни), а за його видобутком поступається лише Китаю.

    Із рудної сировини є значні запаси залізної руди (Приозерний басейн), мідних, поліметалічних, уранових руд та срібла (у Кордильєрах), золота (на Алясці). Істотним є видобуток нерудної хімічної сировини: фосфоритів (Флорида), самородної сірки (Примексиканська низовина), калійної солі (штат Нью-Мексико). Частина власних мінеральних ресурсів консервується з метою створення і підтримки рівня стратегічних запасів.

   Водні ресурси в країні розміщено нерівномірно: 60 % їх припадає на східну частину (Міссісіпі з притоками, Великі озера). Там річки та озера використовуються для судноплавства, зрошення, водопостачання промисловості. Річки Кордильєр та Аппалачів мають багатий гідроенергопотенціал, що освоєний на 82 %.

     США мають багаті земельні ресурси. Найкращі чорноземні ґрунти розміщені на Центральних та Великих рівнинах, на південному сході – родючі червоно- та жовтоземи, на північному сході – бурі лісові ґрунти.

     Країна має значні лісові ресурси.  Схили Кордильєр вкрито хвойними лісами, Аппалачів – широколистяними. Країна багата цінними породами дерев.

      

Науковий та технологічний потенціал

   США мають найбільший у світі науковий та технологічний потенціал. Кількість науковців та інженерів, які зайняті у дослідженнях і розробках у США, перевищує аналогічні показники в усіх країнах Європи разом чи в Японії. На частку США припадає 45 % усіх отриманих у світі Нобелівських премій у галузі науки.

 Пріоритетним є фінансування прикладних і дослідно-конструкторських розробок. Найбільше вкладається коштів у розвиток військової та аерокосмічної сфер, машинобудування, електроніки, хімії, металургії, транспорту та послуг. Американські корпорації утримують перші позиції у виробництві космічних апаратів, надпотужних комп’ютерів, їх програмового забезпечення, напівпровідників, новітніх потужних інтегральних схем, лазерної техніки, засобів зв’язку та біотехнології. 

        Працересурсний та споживчий потенціал

    Чисельність американців стабільно збільшується. З одного боку, велика кількість населення забезпечує значний споживчий потенціал. Для більшої частини населення США характерний І  тип відтворення. Коефіцієнт народжуваності становить 12,5 осіб/тис., коефіцієнт смертності – 8,2 осіб/тис. Природний приріст невисокий: 4,3 осіб/тис. На кожну жінку припадає в середньому 1,87 дитини. Середній вік населення менший, ніж у більшості країн Європи – 37,9 року. За середньою тривалістю життя (79,68 року) серед держав Америки США поступається лише Канаді. Відбувається «старіння населення». Значно вищий показник природного приросту в афроамериканців – 22 особи/тис.

      Для США протягом кількох століть є характерним позитивне сальдо міграцій. Сполучені Штати Америки – член Міжнародної організації з міграції (МОМ). Завдяки мігрантам США поповнюють свої ресурси з дешевою робочою силою, а також спеціалістами високої кваліфікації. США переманюють кращих фахівців з усього світу. Багато нелегальних мігрантів, особливо з Мексики, виконують низькооплачувану роботу.

    Трудові ресурси в США вирізняються високим рівнем кваліфікації. Лише 11 % американців мають освіту, нижчу за середню. Більшість зайнятих працює у третинному секторі. Водночас у первинному секторі кількість працюючих зменшилася. Проте завдяки новітнім технологіям і наполегливій праці один американський фермер годує 74 співвітчизники та 27 іноземців. Рівень безробіття невисокий: близько 5 %. Високий рівень освіти й професійної підготовки трудових ресурсів є важливим чинником переваги американських корпорацій у конкурентній боротьбі на внутрішньому та світовому ринку.

  Сполучені Штати Америки – багатонаціональна країна. Це нація, яка сформувалася завдяки консолідації іммігрантів з різних частин світу. Корінні жителі Америки – індіанці, ескімоси та алеути – становлять разом близько 1 % населення країни.

       

       Система розселення

     США має невисокий показник середньої густоти населення  – 34,8 осіб/км². Найбільш густо заселені східні частини країни (100 – 400 осіб/км²), тихоокеанське узбережжя, південні штати. Гірські західні штати та Аляска заселені слабо (0,3 – 11 осіб/км²).

       США  – надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізації становить 81,4 %. В країні є 10 міст-мільйонерів, з яких найбільші Нью-Йорк (8,5 млн осіб), Лос-Анджелес (3,9 млн осіб) та Чикаго (2,7 млн осіб). Американські міста зазнають джентрифікації. Характерне також явище субурбанізації, наслідком якого стало виникнення великих міських агломерацій. Лише 1/3 – 1/4 їх мешканців живе у місті-ядрі агломерації, а решта – у передмістях. Найбільшими агломераціями є Нью-Йоркська (21,4  млн осіб), Лос-Анджелеська (15,5 млн осіб), Чиказька (9,1 млн осіб), Бостон – Провіденс (7,3 млн осіб), Даллас – Форт-Верт (6,5 млн осіб), Сан-Франциско – Сан-Хосе (6,5 млн осіб), Х’юстон (6,2 млн осіб), Маямі (6,1  млн осіб). Зростаючись, агломерації злилися в мегаполіси: Приатлантичний (50 млн осіб), Приозерний (35 млн осіб) та Каліфорнійський (25 млн осіб). На території США розташована найбільша кількість світових міст – 29 (15,9 %).

       Українська діаспора США

   Великомасштабна українська імміграція з економічних причин з Галичини, Буковини та Закарпаття до США почалася ще у другій половині ХІХ ст. Друга хвиля імміграції тривала в міжвоєнний період. Після Другої світової війни в результаті третьої хвилі імміграції до США переїхало близько 100 тис. біженців з України. Четверта хвиля почалася у 90-х рр. ХХ ст. й триває донині.

      США – третя за чисельністю української діаспори країна світу (після Росії та Канади). Там проживає близько 1 млн осіб українського походження. Переважна більшість з них народилася уже в США, і тільки близько 20 % становлять емігранти. Близько третини осіб українського походження володіє українською мовою, 15 % використовує її у побуті. Українці в США розселені досить компактно. Понад 90 % українського населення живе в містах, більшість у Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго, Піттсбурзі, Детройті, Клівленді.

   

 СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ:  ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ 

        Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни

  Американська економіка продовжує розвиватися високими темпами. За міжнародними рейтингами, економіка США випереджує своїх конкурентів з більшості найважливіших напрямів науково-технічного розвитку, технічної оснащеності підприємств, ступеня насиченості господарства інформаційними технологіями, сучасними системами зв’язку тощо. Щорічно зростає обсяг американських інвестицій за кордоном. Активно ведеться пошук нових ринків збуту американських товарів.

   Економіка США ґрунтується на приватній власності. Важливе значення в економіці країни мають транснаціональні корпорації (ТНК). На території США розташовано близько 500 центрів ТНК. 

       Домінуючі складники третинного сектору

   Сфера послуг формує 78 % ВВП Сполучених Штатів. Її основу становлять фінансова діяльність, освіта, наука, туризм, транспорт і зв’язок, охорона здоров’я, торгівля, послуги державного управління, професійні та особистісні послуги.

         Фінансова діяльність

    У банківсько-фінансовій справі США посилюється концентрація капіталу. Банки відіграють величезну роль в економіці країни. Їх частка у створенні ВВП становить близько 20 %. Федеральна резервна система (ФРС) США контролює обсяг грошової маси в країні й вирішальним чином впливає на фінансові ринки. Найбільшими фінансовими центрами США та світу є Нью-Йорк (2-ге місце після Лондона), Вашингтон (7-ме), Сан-Франциско (8-ме), Бостон (9-те).

        У Нью-Йорку зосереджено понад 2/3 всіх активів іноземних банків, що діють у США. Нью-Йорк обрали місцем розташування своїх штаб-квартир багато фінансових та нефінансових організацій. На Нью-Йоркській фондовій біржі обертаються акції майже 3 тис. компаній.

   Економіка Вашингтона визначається зайнятістю в сфері державного управління, а також наданням фінансових послуг. У багатьох фінансових груп є штаб-квартири у Вашингтоні або на його околицях. Дві з п’ятисот найбільших світових компаній за рівнем прибутків розміщуються у Вашингтоні: це Поштова служба США й іпотечне агентство Fannie Mae.

    Головним фінансовим центром на західному узбережжі є Сан-Франциско. Економіка міста зазнала нового підйому після того, як у Каліфорнії з’явилася Силіконова (Кремнієва) долина, що вимагало залучення як фахівців високого класу, так і фінансів. У місті працює багато фінансових установ, мультинаціональних банків і страхових компаній або їх регіональних офісів. У центрі міста розміщено близько 30 міжнародних фінансових організацій, а також багато адвокатських контор, піар-компаній, архітектурних компаній тощо.

     Фінансовий, банківський та страховий сектори є найбільш важливими у міській економіці Бостона. Так, у місті розміщені штаб-квартири фінансових компаній Fideli ty Investments (з англ. – вірність інвестиціям), Sovereign Bank, State Street Corporation. Перша з них – одна з найбільших холдингових компаній світу з управління активами.

        Освіта

      Рівень грамотності в США становить 99,5 %. Цьому сприяє високорозвинута система освіти, що складається з кількох ланок: середня школа, вища школа та професійні навчальні заклади (коледжі, професійна підготовка на робочих місцях і в системі збройних сил). У системі середньої школи існують різні форми власності: державна (понад три чверті шкіл), приватна та приходська (при церквах). Понад 85 % американців у віці старше від 25 років мають принаймні закінчену середню освіту, в т. ч. 28 % – ще й закінчену вищу, а понад 7 % мають наукові ступені.

   У США працює понад 4 тис. вищих навчальних закладів, 57 % з яких є приватними. До топ-50 найкомфортніших для навчання студентів увійшло 7 американських міст: Бостон, Сан-Франциско, Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Вашингтон і Філадельфія. Найвищім рівнем якості та вишуканості освіти вирізняється 8 університетів, що виникли у ХVІІ – ХVІІІ ст. Навчання там передбачає належність до вищих соціальних верств населення. Це найбагатші виші, що дає їм змогу залучати найкращих викладачів та студентів.

    Багато років поспіль очолює рейтинги найкращих вишів світу Гарвардський університет – найстаріший у США. Він розміщується у м. Кембридж, штат Массачусетс. До Гарварду приймають людей лише з вищою освітою через систему конкурсів. 

       Наука: технопарки і технополіси

  Особливістю територіальної організації науки в США є зосередження фундаментальних досліджень у вищих навчальних закладах. Це уможливлює навчання студентів відповідно до сучасного рівня науки й залучення їх до наукових досліджень. Найбільша інтеграція науки та виробництва відбувається внаслідок створення численних технопарків і технополісів.

      Перший у світі науково-технологічний парк був створений у штаті Каліфорнія у 50-х рр. ХХ ст. і називався Силіконовою (Кремнієвою) долиною. Поряд розташований один з найбільших у США університетів – Стенфордський. Стимулом для розвитку технопарку стали замовлення держави на розвиток нових видів продукції переважно в галузі електроніки. Нині – це світовий центр електроніки. Після створення першої Силіконової долини почалася справжня «технологічна лихоманка». Технополіси виникли у багатьох частинах країни.

    На розміщення технопарків і технополісів США вплинуло багато чинників, найголовніший з них – наближеність до університетів і до урбанізованих зон. Крім того, важливими є наближеність до промислових та адміністративних центрів, аеропортів та інших транспортних вузлів, об’єктів оборонної сфери, а також наявність сприятливих природно-рекреаційних умов. Саме зазначені чинники зумовили формування цілих кущів технопарків і технополісів у межах трьох велетенських мегаполісів. У них ведуться дослідження в галузі програмового забезпечення, електроніки, біотехнології, медицини, фармацевтики, металургії, аерокосмічної та військової сфери, телекомунікацій тощо. Молодші технополіси виникли поза межами мегаполісів: у штатах Флорида, Техас, Колорадо, Юта, Північна Кароліна та ін.

      

      Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни

   США мають високорозвинуту і диверсифіковану промисловість. Особливе значення мають електроенергетика, транспортне та електротехнічне машинобудування, електроніка, кольорова металургія, хімічні виробництва. Традиційно важливою є роль старих виробництв: видобування корисних копалин, чорна металургія, виробництв тканин і харчових продуктів. Промисловість працює як на власній, так і на імпортній сировині.

          Електроенергетика

     У країні виробляється понад 18 % електроенергії світу, а споживається близько 25 %, частину електроенергії країна імпортує з Канади. Провідне значення мають теплові електростанції, на які припадає 63,7 % всієї виробленої електроенергії. 80 % ТЕС перебувають у приватній власності. Атомні та гідравлічні електростанції належать державі.

     Атомна енергетика найбільш активно розвивалася в країні у 50 – 70-ті роки ХХ ст. Але через великий резонанс у суспільстві, пов’язаний з аварією на АЕС «Три-Майл-Айленд» (штат Пенсильванія) у 1979 р., десятиліттями ядерна енергія в США відігравала меншу роль порівняно з іншими розвинутими країнами. Майже всі діючі атомні електростанції було побудовано в період 1967 – 1990 рр. Нові АЕС було запущено лише в 2013 р. Нині в країні діє близько 70 АЕС, на яких працюють 99 ядерних реакторів, що дають 19,7% електроенергії. Водночас атомна енергетика США є найбільшою в світі за абсолютною кількістю виробленої енергії. Більшість АЕС розміщено з орієнтуванням на споживчий та водний чинники у Приозерних штатах, Каліфорнії, Північному Сході та Північному Заході.

    Частка гідроелектростанцій невелика – 6,7 %. Найбільші ГЕС збудовано на річках Кордильєр (Колумбія, Колорадо) та Аппалачів (Теннессі). Однією з найбільш потужних ГЕС світу є «Гранд-Кулі» на річці Колумбія. Її потужність – 6,8 млн кВт.

     У країні широко використовуються відновлювані джерела енергії (ВДЕ). Вони дають 9,9 % електроенергії. За їх загальною потужністю США немає рівних у світі. З останньої чверті ХХ ст. в США використовується енергія вітру. За використанням цього виду енергії вирізняється штат Каліфорнія. У південній частині країни активно працюють сонячні електростанції. Їх поширення поки що стримується високою собівартістю сонячних батарей. До 90-х рр. ХХ ст. в США за підтримки держави активно розвивалася геотермальна енергетика. Нині працює близько 70 геотермальних електростанцій переважно у гірських штатах Заходу та на Гаваях. Найпотужніша з них, «Гейзерс», розміщується у штаті Каліфорнія. Започатковано використання енергії припливів. На північно-східному узбережжі в затоці Фанді збудовано спільно з Канадою припливну електростанцію. Також стає популярним використання енергії біомаси. 

        Металургія

  Чорна металургія – одне з найстаріших виробництв американської промисловості, яка використовує як власну, так і імпортну сировину. За виробництвом сталі США посідає 4-те місце в світі після Китаю, Японії та Індії. Чорна металургія в країні кілька разів розширювала свою географію. Нині склалися чотири металургійні бази. Найстаріша – Північноаппалацька (Піттсбург, Янгстаун), що виникла біля родовищ коксівного вугілля. Пізніше з’явилися великі центри чорної металургії у Приозерній базі на південних берегах Великих озер (Чикаго, Детройт, Буффало). Вони розташовані на шляхах між аппалацьким вугіллям та місцевою залізною рудою. Після Другої світової війни було побудовано комбінати Приатлантичної бази у передмістях Балтимора та Філадельфії, розраховані на імпортну залізну руду. Ще пізніше виникла Південна база (Х’юстон, Даллас), зорієнтована на споживача металу – підприємства нафтовидобутку та нафтопереробки. Наступний етап деконцентрації чорної металургії відбувається не внаслідок будівництва нових великих комбінатів, а на основі створення «міні-заводів», які працюють на металобрухті, привізному чавуні або металізованих окотках.

    У США склалася потужна кольорова металургія. За виплавкою найбільш вживаних кольорових металів країна входить до топ-5. З власної сировини виплавляють мідь, свинець, цинк. З імпортних ресурсів виплавляють кольорові метали на Атлантичному узбережжі: у Нью-Йорку та Балтиморі. Особливе місце посідає виплавка алюмінію. Виготовлення глинозему з бокситів зосереджене в портових містах. Металічний алюміній плавлять з глинозему на заводах у районах, багатих на дешеву електроенергію ГЕС. Це Тихоокеанський Північний Захід, Примексиканський, долини річок Оґайо та Теннессі. 

       Машинобудування

    Осередком промисловості США є машинобудування. Провідну роль у ньому відіграє виробництво транспортних засобів, у якому домінують виробництво автомобілів і повітряних літальних апаратів. Автомобілебудуванню належить особливе місце в економіці США. Серійний випуск автомобілів, розрахованих на масового споживача, розпочався в США ще на початку ХХ ст. Найстарішою автомобільною компанією у світі є Ford Motors, яка була заснована у 1903 р. «Автомобільною столицею» США заслужено називають Детройт. За загальною кількістю складених автомобілів США поступається лише Китаю. У США нині складають кожний восьмий автомобіль у світі.

     Велике значення має виробництво повітряних літальних апаратів. Складання літаків швидко розвивалося в роки Другої світової війни, а ракет і космічної техніки – з 60-х років ХХ ст. Її основними центрами є міста Тихоокеанських штатів, зокрема Лос-Анджелес та Сієтл. В останньому розміщуються підприємства компанії Boeing з виробництва транспортних реактивних літаків, де розробляють пасажирські та військові літаки. У штаті Флорида на мисі Канаверал розташований американський космодром, у м. Х’юстон – центр керування космічними польотами.

     Суднобудування в США, окрім військового, посідає порівняно скромне місце. Військові верфі зосереджено на східному узбережжі країни.

    Точне машинобудування, включаючи електронні компоненти, електронно-обчислювальну техніку, засоби зв’язку і прилади, перетворилося на величезну сферу зайнятості. Значними є також американські верстатобудування (Приозер’я) та сільськогосподарське машинобудування (центральні штати). 

        Хімічні виробництва

      США є лідером у світі за виробництвом хімічної продукції, посідаючи 2-ге місце за їх експортом. Наявність покладів природних ресурсів сприяє інтенсивному розвитку нафтохімічної промисловості, що синтезує полімери: пластмаси, хімічні волокна, синтетичний каучук. Асортимент хімічної продукції США налічує кілька тисяч найменувань. За темпами зростання хімічна індустрія значно випереджає усі промислові виробництва, окрім електроніки.

      Основним районом потужної хімічної промисловості став Примексиканський (Х’юстон – «хімічна столиця» США, Бомонт, Батон-Руж). Більш ніж половину хімічної продукції виробляють на заводах Північного району (Нью-Йорк, Філадельфія, Балтимор, Чикаго). Це пов’язано з розвитком металургії, автомобілебудуванням, легкою промисловістю, сільським господарством. Там склалося виробництво готових до вживання малотоннажних і дорогих хімікатів: медикаментів, мила й мийних засобів, парфумерно-косметичних виробів, фарбників, шин. На заході країни сформувався ще один, Каліфорнійський, район хімічної промисловості (Лос-Анджелес, Сан-Франциско). 

      Особливості аграрного сектору

 Високоінтенсивне сільське господарство США забезпечує країни продовольством та сировиною. Аграрний сектор доцільно поєднує у собі науку, аграрне виробництво, транспортування, переробку сільгоспсировини та збут продукції. Для США характерні великі фермерські господарства. Вони мають багатопрофільну спеціалізацію, що забезпечує високу ефективність їх діяльності, безвідходність виробництва та надзвичайно високу товарність. Сільське господарство забезпечене сучасною інфраструктурою, що  передбачає достатнє паливно-енергетичне та комунікаційне забезпечення, сучасні види техніки та транспорту. У державі працює мережа наукових закладів, де готують спеціалістів із агровиробництва.

  У виробничій структурі сільського господарства США переважає тваринництво, яке дає понад 55 % усієї товарної продукції. У тваринництві країни переважає м’ясний напрям. М’ясо-молочне скотарство, свинарство та птахівництво розвиваються на місцевих концентрованих кормах у центральних та південно-східних частинах країни. Молочне скотарство переважає в передмістях Приозер’я та Каліфорнії. Вівчарство набуло незначного розвитку в Кордильєрах. Традиційним для країни є конярство різних напрямів: спортивне, колекційне, м’ясне. Основним районом його розвитку є штат Техас.

  Для рослинництва характерні високий рівень механізації та зональна спеціалізація. У зв’язку з високим рівнем розвитку тваринництва вирощують багато зернофуражних та кормових культур. За вирощуванням та експортом багатьох сільськогосподарських рослин країна посідає одне з перших місць у світі, а за виробництвом кукурудзи та сої їй немає рівних. Американські фермери щорічно збирають близько 16 % усього зерна світу. Кукурудзу та пшеницю вирощують переважно в центральних частинах країни з континентальним кліма том на чорноземних ґрунтах. «Кукурудзяними штатами» вважають Айову та Іллінойс. Більша частина кукурудзи використовується для відгодівлі телят та свиней. «Пшеничними штатами» називають Техас, Канзас та Дакоту. Рис культивують на зрошенні на півдні. Усі зернові культури мають експортне значення. 

    З технічних культур переважають бавовник (у долині Міссісіпі), соя та соняшник (на Центральних рівнинах), цукрова тростина (в дельті Міссісіпі, Флориді та на Гавайях), цукровий буряк (на північному сході, у Каліфорнії), тютюн та арахіс (на південному сході).

        Характерні риси просторової організації господарства

       У просторовій організації господарства США помітні відмінності щодо рівня розвитку та спеціалізації Північної, Південної та Західної частин країни. Північна частина країни, де концентрується майже половина населення, виробляє понад половину різноманітної промислової та сільськогосподарської продукції. Південь спеціалізується на добувній, хімічній та текстильній промисловості, а також окремих виробництвах сільського господарства. Західна частина країни є районом пізнішого освоєння. Там переважають добувна промисловість, лісове господарство, вівчарство та туризм. 

         Зовнішні економічні зв’язки

   Сполучені Штати Америки активно підтримують різноманітні форми зовнішніх економічних зв’язків з багатьма країнами світу. Основною формою зовнішньоекономічних операцій США є вивіз капіталу. Американська економіка є найбільш привабливою для інвестування. Іноземних інвесторів влаштовують стійка процвітаюча економіка, прибутковість капіталовкладень, стійкість позицій американського долара, що залишається основним засобом розрахунку на світовому ринку. Поширена купівля іноземцями у США облігацій, акцій, землі, нерухомості. Важливою статтею зовнішньої торгівлі країни є торгівля ліцензіями на право користування новітніми технологіями, дорогими машинами, інструментами, американськими методами управління, на прокат кінофільмів.

     Основними торговельними партнерами країни є Канада (20 % експорту США), Мексика та країни Європи, особливо з членами Спільного ринку. Зростає торгівля з Японією. Налагоджено зв’язки з країнами-постачальниками нафти (Саудівська Аравія, Нігерія). 2/3 вартості американського експорту припадає на продукцію обробної промисловості: машини та обладнання, хімікати, тканини. Водночас велику частку експорту становить сільськогосподарська продукція. 

      Міжнародні зв’язки України зі США

  Між нашою країною та США налагоджено співробітництво у багатьох напрямах, зокрема торгово-економічному, науково-технічному, культурно-гуманітарному. Після вступу України до Світової організації торгівлі у 2008 р. між урядами України та США було підписано Угоду про торговельне та інвестиційне співробітництво. Було створено Українсько-Американську Раду з торгівлі та інвестицій. Україна щорічно експортувала до США титан, цукор та сировину для кондитерських виробів, мелясу, окремі види нафтопродуктів, феромарганець, вироби з деревини, бурильні інструменти та обладнання, традиційні народні вироби, а також окремі види оптики та шоколадної продукції.

   Між Україною та США налагоджено науково-технічне співробітництво, що передбачає зв’язки між науковими установами двох держав, обмін досвідом, інформацією, технологіями у сферах, які становлять взаємний інтерес. На базі Харківського фізико-технічного інституту було відкрито інноваційну ядерну установку «Джерело нейтронів». Важливим заходом стратегічного партнерства стало співробітництво у сфері кібербезпеки та нанотехнологій. США є найбільшим донором технічної допомоги Україні. Між країнами налагоджена співпраця у сфері охорони здоров’я. Основними напрямами такої співпраці є: партнерство з питань первинної медико-санітарної допомоги, медичної освіти, репродуктивне здоров’я, дитячі захворювання, спричинені наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, профілактика та боротьба з ВІЛ/СНІД і туберкульозом.

    Україна та США співпрацюють у галузі дослідження космічного простору. Перспективним напрямом співробітництва є модернізація української ракети-носія «Циклон-4» та її використання для здійснення пусків з космодромів і пускових баз США. 

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО США

ПРОЙДІТЬ ТЕСТ ЗА ПОСИЛАННЯМ

https://forms.gle/ncUtrXXJJNAYNC816