8 географія №4 "Українські Карпати"

ТЕМА : "Українські Карпати"


Робимо опорний конспект (переписувати все НЕ ПОТРІБНО!!! лише головне, за планом, як при вивченні попередніх тем)

Фізико-географічне положення
   Українські Карпати є фізико-географічною провінцією Альпійсько-Карпатської гірської країни, яка тягнеться смугою через території 13 країн Європи: від південного сходу Франції до західних частин України. На крайньому заході України розташована частина Східних Карпат, які називають Українськими, або Лісистими Карпатами. Протяжність гір сягає 270 км, ширина – 100–110 км. Окрім власне гір, до складу гірської провінції Українських Карпат входять Передкарпатська височина та Закарпатська низовина. Разом з горами вони становлять близько 6 % площі України, а самі гори – 4 %.
    Українські Карпати на сході межують із зоною широколистих лісів. Їхньою межею є долини річок Дністер і Прут.
       
 Геологічна будова і формування Карпат
        Карпати – здебільшого молоді складчасті гори, які утворилися в кайнозойську еру, в епоху альпійського горотворення. Тому вони є частиною величезного Альпійсько-Гімалайського поясу складчастості, що виник унаслідок насування Африканської літосферної плити на Євразійську. Складені гори пухкими осадовими гірськими породами, які нашаровувалися на дні давнього моря, що вирувало на місці сучасних Карпат у мезозойську еру та в палеогеновому періоді кайнозою. Це пісковики, глинисті сланці, вапняки. Більша частина карпатських гір складається з потужних товщ пісковиків і сланців, що ритмічно чергуються. Такі товщі називаються флішем.

      Тектонічні структури та корисні копалини
   Тривалий розвиток земної кори у Карпатах вплинув на формування сучасних тектонічних структур. У будові Карпатської гірської країни можна виділити три великі тектонічні структури, які витягнуті паралельними смугами з північного заходу на південний. Це Передкарпатський крайовий прогин, Карпатська складчаста споруда та Закарпатська западина.
   Передкарпатський крайовий прогин – глибока поздовжня западина на межі зі Східноєвропейською платформою, заповнена семикілометровим шаром осадових тонкошаруватих порід, які накопичувалися на дні давнього моря під час підняття Карпатських гір. У ньому чергуються пісковики, глини та мергелі. У цій товщі порід є поклади нафти, природного газу, калійних солей, самородної сірки. Відомі також мінеральні джерела (Трускавець, Моршин).
   Карпатська складчаста споруда має складну будову. Її утворюють дві системи опуклих складок – Зовнішня та Внутрішня, між якими лежить одна ввігнута складка – Центральна. Між складками пухких порід затиснутий Рахівський кристалічний масив. На межі з Закарпаттям тягнуться вулканічні структури – ланцюжок згаслих вулканів. Із ним пов’язані незначні поклади ртутних і поліметалевих руд.
   Закарпатська западина являє собою неглибокий прогин, заповнений шаром осадових порід: піском, глиною, кухонною сіллю, бурим вугіллям. Є мінеральні джерела (Свалява). У середині кайнозойської ери западина зазнала розколів. На ній, у районі міста Берегова, виникли невисокі вулкани. З ними пов’язані родовища золота.


        Рельєф: хребти Українських Карпат

    Українські Карпати мають середні висоти. Простягання їхніх хребтів пов’язане з відповідними тектонічними структурами. Так, гірська область Українських Карпат об’єднує Передкарпатську підвищену рівнину, власне Карпати та Закарпатську низовину.
      Передкарпатська підвищена рівнина має висоти 200–700 м. Простягається вузькою смугою до 30–45 км. Для її поверхні характерні горбисті рівнини.
       Власне Карпати складені чотирма паралельними ланцюгами хребтів. На межі з Передкарпаттям на ширину 30–40 км тягнуться Зовнішні Карпати з пересічними висотами 900–1800 м. До їхнього складу входять гірські масиви, системи хребтів: Бескиди, Горгани, Покутсько-Буковинські Карпати.
   Західніше, паралельно до Зовнішніх лежать низькі Вододільно-Верховинські Карпати. Їхні висоти коливаються в межах 750–1000 м. Основні частини хребта складає верховина – полого-хвилясті низькогірні малозаліснені місцевості. У минулому тут росли ялинові ліси, які вирубали люди. Верховина найгустіше заселена.
   Далі на південний захід лежить найвищий із карпатських хребтів – Полонинсько-Чорногорські Карпати. Середні висоти становлять 1500 м, а найбільші перевищують 2000 м. Тут розташовані шість найвищих вершин України: Ребра (2007 м), Гутин Томнатик (2016 м), Петрос (2020 м), Піп-Іван (2022 м), Бребенескул (2032 м) і Говерла (2061 м). Говерла – найвища точка не лише України, а й усієї території Європи на схід від Карпат. Полонинсько-Чорногорські Карпати поперечними долинами розбиті на окремі масиви: Чорногора, Свидовець, Боржава, Красна та інші.
    Найзахіднішим є Вулканічний хребет із пересічними висотами 600–700 м. Ширина хребта – 8–20 км. Лавові потоки товщиною понад 1 км свідчать про активний вулканізм у доісторичні часи. Тут є багато старих зруйнованих кратерів – кальдер. Схили круті, важкодоступні. У наймальовничішому місці створено геологічний заказник «Зачарована долина». Річкові долини розділили хребет на низку масивів: Синяк, Маковиця, Вигорлат, Гутин, Великий Діл та інші.
      Перпендикулярно до чотирьох паралельних карпатських хребтів неподалік від кордону з Румунією тягнуться Рахівсько-Чивчинські гори, які називають Гуцульськими Альпами. Рельєф тут нетиповий для Карпат. До відміток 1500–1950 м здіймаються гори зі шпилястими вершинами, складеними з давніх магматичних порід. Гори важкодоступні. Тут є льодовикові кари та морена.
     Закарпатська низовина являє собою плоску рівнину. Має невеликі абсолютні висоти – до 120 м. Тягнеться смугою у 22–35 км. Над її поверхнею здіймаються невисокі конуси згаслих вулканів із максимальною висотою 367 м.

Завдання. Виписати всі об'єкти рельєфу Українських Карпат.

          Кліматичні умови
       Карпатська гірська країна розташована в межах помірного кліматичного поясу і відрізняється від навколишніх рівнин дещо нижчими пересічними температурами повітря, меншою тривалістю безморозного періоду та значно більшою кількістю опадів.
         У зв’язку з географічною широтою Карпати одержують 95–100 ккал/см² на рік сонячної радіації, як і сусідні з ними рівнинні території. З огляду на ступінь віддаленості від Атлантичного океану, висоту над рівнем моря та орієнтацію схилів хребтів кліматичні умови різних частин Карпат дещо різняться.

Завдання. Користуючись картами атласу заповнити таблицю

Місто
Температури січня
Температури липня
Кількість опадів
Ужгород



Іршава



Яремча



Трускавець



Рахів



Івано-Франківськ




         Середні температури січня у Закарпатті становлять –3 °С. Зима тут м’яка, з тривалими відлигами. Літо тепле: +20 °С. Такий температурний режим у Закарпатті зумовлений захистом низовини гірськими хребтами від проникнення більш холодних повітряних мас із півночі та сходу. Річна кількість опадів – 770–850 мм. Це пояснюється більшим наближенням території до Атлантичного океану, з якого із західним перенесенням надходять вологі повітряні маси.
        Натомість у Передкарпатті зими холодніші: –4…–5 °С. Зима триває 2,5 місяця. Літні температури – +18…+19 °С. Річна кількість опадів становить 700–750 мм.
       У самих горах температура повітря знижується з висотою: взимку від –6 °С до –12 °С, влітку від +13 °С до +7 °С. Зима холодна, із сильними хуртовинами та періодичним сходженням снігових лавин. Вона триває 4 місяці. Річна кількість опадів коливається від 800 мм на низьких хребтах до 1000–2000 мм на більш високих. Найбільше опадів одержують навітряні схили найвищих хребтів. Найвологіше місце в Україні саме в Карпатах. Це село Руська Мокра – 2238 мм. Сніговий покрив тут лежить у середньому 116 днів на рік.



        Води суходолу
     У зв’язку з надмірним зволоженням у Карпатах сформувалася найгустіша в країні річкова мережа. Тут беруть початок близько 500 річок. Серед них вирізняються за протяжністю річки басейнів Дністра та Дунаю.
       Серед карпатських річок найбільшу протяжність має Прут – найдовша з лівих приток Дунаю. Це типова гірська річка. Використовується для лісосплаву. Найдовша права притока Пруту в межах України – Черемош. Річка утворюється при злитті Білого Черемошу та Чорного Черемошу.
      Найдовшою річкою Закарпатської низовини є Тиса – друга за протяжністю ліва притока Дунаю. У верхів’ях – типова гірська річка. Виходячи на рівнину, сповільнює свою течію, але залишається порожистою.
      Майже на всіх карпатських річках багато невисоких водоспадів. Через сильний гуркіт і шум їх називають гуками, або ж шипотами. Живляться річки Українських Карпат талими сніговими водами і дощами. Під час раптового потепління та сильних злив на річках у будь-яку пору року трапляються сильні паводки. Річки виходять з берегів, несуть із собою пісок, уламки дерев, зносять мости, проривають водозахисні дамби, заливають сади й поля.
    Озер у Карпатах небагато. Вони невеликі за площею, але дуже мальовничі. Найвідоміше – загатне озеро Синевир, яке утворилося після завалу землетрусом річки Теребля. Є в Карпатах і карові озера, що виникли під дією давнього льодовика. Це найбільш високогірне озеро України Бребенескул, а також Марічейка, Несамовите  та інші. До вулканічних озер належать Липовецьке, Синє.

 Вертикальна (висотна) поясність ландшафтів
  У зв’язку з закономірними змінами клімату з висотою в Карпатах спостерігається вертикальна поясність ландшафтів. У горах виділяють п’ять поясів, кожному з яких притаманний певний ґрунтово-рослинний покрив.
      Передгір’я підіймається до висоти 600 м. Тут на дерново-підзолистих ґрунтах ростуть широколистяні ліси з бука, дуба, граба, вільхи.
Низькогір’я досягає 900–1200 м. Там на бурих гірсько-лісових ґрунтах панують мішані ліси з бука та смереки (ялиці білої).
Середньогір’я тягнеться до висоти 1500 м. У ньому на сіро-бурих ґрунтах на схилах ростуть хвойні ліси з ялини та смереки.
Субальпійське високогір’я доходить до висоти 1700 м, де гірсько-лучні ґрунти вкриті стелюхом з гірської сосни (жерепа), що утворює важкопрохідні зарості. Тут також ростуть вільха зелена, ялівець, злакові трави.
Альпійське високогір’я займає найвищі точки Карпат. Там на гірсько-лучних ґрунтах сформувалися полонини – безлісі вершини хребтів, укриті травами та чагарниками. Тут ростуть чорниця, брусниця, арніка, костриця, рододендрон. Полонини – місце заготівлі трав і випасання овець.
     Тваринний світ має яскраво виражений лісовий характер і налічує половину всіх видів тварин України. Тут живуть 280 видів птахів, 74 види ссавців, 53 види риб, численні види земноводних, плазунів і комах. У Карпатах із ссавців водяться благородний олень, лось, білка, рись, дикий кіт, бурий ведмідь, вовк, лисиця, тхір лісовий. Птахи представлені глухарями, дятлами, кедрівками, беркутами, канюками. З риб відома струмкова форель. Серед земноводних ендеміками Українських Карпат є кумка гірська, карпатський і гірський тритони, плямиста саламандра.

Завдання. Схематично зобразити висотну поясність Українських Карпат



        Охорона природи Українських Карпат
      Природа Українських Карпат зазнає сильного впливу господарської діяльності людини. Неправильна організація вирубування лісу призводить до стихійних явищ: паводків на річках і селевих потоків. Для охорони й відновлення неповторної природи Карпат було створено низку природоохоронних територій.
     Карпатський біосферний заповідник має на меті охорону букових пралісів, лісів зі смереки, ялини, альпійських луків. Тут зберігаються рідкісні види рослин (тис ягідний, ялівець козачий, нарцис вузьколистий, орхідеї) і тварин (лісовий кіт, беркут, чорний журавель, тритони). Окрасою біосферного заповідника є Говерла.
     Карпатський національний природний парк – перший зі створених природних парків в Україні. Він покликаний показувати охочим унікальні куточки карпатської природи. Тут є мальовничі водоспади, кілька озер, печер і цінних пам’яток дерев’яної архітектури.
    В Українських Карпатах створено й інші національні природні парки: Синевир, Вижницький, Сколівські Бескиди, Гуцульщина, а також природний заповідник Горгани.




УВАГА!!! Наступний урок за темою "Кримські гори". По його завершенні буде перевірочна робота за темою "Гірські області України" не пропустіть.

Немає коментарів:

Дописати коментар