ТЕМА: Статево-віковий склад населення
Статева структура населення
Біологічні, історичні й соціальні причини впливають на співвідношення чоловічого і жіночого населення. Загалом у світі чоловіків більше на 34 млн. Проте це пояснюється переважанням чоловіків у азіатських країнах. Висока смертність серед жінок в Азії зумовлена принизливим ставленням до них, ранніми шлюбами, численними дітонародженнями, недостатнім харчуванням, постійною важкою працею. В інших регіонах світу за кількістю переважають жінки. Це пов’язано передусім із біологічними причинами. У світі хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток. Утім за рахунок вищої дитячої смертності серед представників чоловічої статі цей показник вирівнюється до 15 років. Серед людей літнього віку явно домінують жінки. Генетично зумовлено, що середня тривалість їхнього життя на 5–8 років довша, ніж у чоловіків. З історичних подій на переважання жіночого населення суттєво впливають війни. Так, у Європі ще й досі серед людей літнього віку значно більше жінок, ніж чоловіків. Особливо це помітно у Німеччині та Австрії. У країнах «молодої еміграції» переважає чоловіче населення. Зокрема, до 70-х років ХХ ст. чоловіки становили більшість у населенні Австралії та Канади.
В Україні диспропорції у статевій структурі населення дуже помітні: жінки становлять 54 % від усього населення, а чоловіки – 46 %.
Вікова структура населення
Тип відтворення населення та міграційні процеси впливають на вікову структуру населення.
Виділяють три основні вікові групи:
- діти (0–15 років)
- люди працездатного віку (15–60 років)
- літні люди (старші за 60 років).
Перша і третя групи – люди непрацездатного віку, які перебувають на утриманні другої. Від того, наскільки «молоде» населення країни, великою мірою залежить інтенсивність демографічних процесів.
Розрізняють два типи вікової структури населення, що відповідають типам його відтворення.
Перший (регресивний) тип вікової структури формується за першого типу відтворення населення. Для нього характерною є мала частка дітей і людей молодого віку та велика частка літніх людей. Частка людей працездатного віку – 50–60 %. Такий розподіл людей за віком спостерігається переважно у розвинених країнах, яким притаманне старіння населення.
Другий (прогресивний) тип вікової структури мають країни, що розвиваються за другим типом відтворення населення. Тут велика (навіть до половини!) частка дітей і людей молодого віку та вкрай низькі показники частки літнього населення. Осіб працездатного віку близько 51–55 %.
Для України характерний регресивний тип вікової структури. Старіння населення в нашій державі відбувається швидкими темпами. Зі збільшенням тривалості життя і зниженням смертності спостерігалося зростання частки літніх людей із 3–4 % на початку XX ст. до 21,2 % у 2013 р. Найбільшими темпами старіє сільське населення. Водночас падає частка дітей. Якщо на початку ХХ ст. їхня частка була 40 %, у 1939 р. – вже 35 %, у 2001 р. – 16,5 %, а у 2013 р. – 14,4 %. Частка працездатного населення змінювалася повільно і коливалась у межах 60–64 %.
Статево-вікові піраміди населення України у 1939, 1989, 2014 роках
Однією з характеристик демографічної «старості» є середній вік населення.
Найстаріші – європейські країни: Монако – 49,4 року, Німеччина – 44,9 року, Італія – 43,5 року. З-поміж країн Азії найстаріша Японія – 44,8 року.
Наймолодші – африканські країни: Уганда – 15,1 року, Нігер – 15,2 року, Малі – 16,3 року. Україна належить до «старих» за середнім віком населення – 40,5 року. У селах цей показник ще більший – 44,2 року. За 1989–2013 рр. середній вік населення збільшився на 4 роки.
В Україні спостерігаються відмінності у віковій структурі населення між різними регіонами. Наймолодше населення у Закарпатській (середній вік – 36,2 року), Рівненській (36,7), Волинській (37,3) областях. Найстаріше – у Чернігівській (42,7 року), Донецькій, Сумській (41,7) та Луганській (41,6) областях.
Демографічне навантаження – характеристика, що показує, скільки осіб непрацездатного віку повинні утримувати працездатні люди.
Нині цей показник дуже високий: у пенсійній системі України на 10 платників страхових внесків припадає 9 пенсіонерів. Хоча останніми роками рівень старіння в Україні дещо знизився через підвищення народжуваності, він і надалі залишається складною проблемою для держави.
Статево-вікова піраміда
Для графічного зображення розподілу населення за віком і статтю застосовують статево-вікову піраміду населення. Вона формується одночасно під впливом природного руху та міграцій населення. Піраміда являє собою двобічну гістограму розподілу чоловіків (ліворуч) і жінок (праворуч) за їхнім віком на одній ординаті. На вертикальній осі позначають вікові інтервали (одно- чи п’ятирічні), а на горизонтальній – абсолютну кількість (або частку) окремих вікових груп населення. Класичну форму піраміда статево-вікового розподілу населення має лише у країнах із високими рівнями народжуваності та смертності. В економічно розвинених країнах пірамідальної форми давно немає. На віковій піраміді старіння населення відображається у розширенні з часом її верхньої частини і звуженні – нижньої.
На форму вікової піраміди впливають війни, голодомори, стихійні лиха тощо. Наприклад, під час війн на піраміді помітне зменшення людей призовного віку і зниження народжуваності. Якщо країна відчуває притік іноземних робітників, збільшується кількість людей працездатного віку. Тоді грані піраміди стають нерівними. Такі порушення залишають слід у віковій структурі населення. Аналіз статево-вікових пірамід дає змогу не лише схарактеризувати демографічну історію країни, а й спрогнозувати демографічну ситуацію на майбутнє.
Практична робота № 12 «Аналіз
статево-вікових пірамід України та окремих країн світу».
ПЕРЕД ВИКОНАННЯМ ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО ІНСТРУКЦІЮ
Завдання.
Використовуючи статево-вікові піраміди Нігеру та Німеччини і не
здійснюючи жодних вимірів та обчислень, дайте відповіді на такі запитання.
1. У якій країні (Нігері або Німеччині):
а) вища народжуваність,
б) більша тривалість
життя населення,
в) більша частка людей працездатного віку,
г) більша частка жінок?
2. У кожній з країн визначте переважання статі (хлопчиків чи дівчаток) до
5 років.
3. У якій з цих країн середня тривалість життя жінок вища, ніж у чоловіків? Поясніть, чому?
4. Використовуючи статево-вікові піраміди України за 2014 і 2016 рр., дайте відповіді на наступні запитання:
а) на скільки відсотків
змінилася чисельність населення України 2016 р. порівняно з 2014
р.?
б) Порівняйте частку дітей і підлітків до 15 р. в нашій країні 2014 і 2016 рр.
в) На скільки тис. більше жінок, ніж чоловіків, було у віковій групі понад 80
років 2014 р.?
5. Як зміниться зовнішній вигляд статево-вікової піраміди України
із одночасним зростанням народжуваності і зменшенням смертності; зі зростанням
трудової еміграції з України?
2014 р.
УВАГА!!! Результати роботи ви вкладаєте у форму за посиланням
Немає коментарів:
Дописати коментар