Тема. Загальна
характеристика голонасінних.
За стародавньою легендою, китайський
імператор Шен Нунг, який правив у 2800 р. до н. е., помітив, що його придворні
у певному віці стають забудькуватими, у них погіршується пам’ять і
розумові здібності. Одного разу, стоячи біля відчиненого вікна, імператор почув
голос: «Дерево, на яке ти зараз дивишся, відновить розум, пам’ять твоїх
близьких і друзів». Імператор покликав прислугу і наказав зібрати листя з
гінкго і приготувати з нього настій. Цей напій щоденно давали всім, хто
скаржився на забудькуватість. Уже через декілька тижнів Шен Нунг помітив, що
пам’ять повернулась до його підлеглих. З того часу в Китаї дерево гінкго є
священним.
Але мало хто знає, що гінкго дволопатеве,
рослина про яку йшла мова в легенді, та
добре відомі нам сосна і ялина є своєрідними «родичами» і належать до відділу
Голонасінні.
Голонасінні налічується близько
750 видів.
Це переважно вічнозелені рослини (дерева, ліани або
чагарники). Трав’янистих рослин серед них немає.
В одних видів листки великі, в
інших – дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок.
Голкоподібні
листки мають назву хвоя, а рослини з такими листками – хвойні. Більшість з них є вічнозеленими рослинами, і лише декілька
представники (наприклад модрина)
належать до листопадних рослин (пригадайт,
які рослини називають вічнозеленими, а які листопадними).
Стовбури хвойних вкриті тонкою
корою, під якою помітні річні кільця деревини (пригадайте,
як утворюються річні кільця).
У корі та деревині хвойних є багато канальців, які
називають смоляними ходами. У разі ушкодження стовбура клітини, що вистеляють ці
канальці, виділяють густу рідину – живицю.
Вона затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороби та шкідників.
Смоляні ходи є й у хвоїнках. У голонасінних досконаліші покривні та провідні
тканини, добре розвинений камбій, що забезпечує ріст стебла в товщину. Мають головний корінь і стрижневу кореневу
систему.
Життєвий цикл голонасінних на прикладі сосни
звичайної
Органи розмноження у сосни звичайної вперше формуються на 15–40-му році
життя (залежно від місця зростання). До цього часу на деревах формуються шишки
двох видів: дрібні чоловічі, до 2,5 см завдовжки, і великі жіночі (у деяких
видів до 45 см завдовжки).
Червонуваті жіночі шишки утворюються на верхівках цьогорічних пагонів
наприкінці весни. На осі такої шишки розміщено два види лусок: зовнішні
(покривні) і внутрішні (насінні). На зовнішньому боці насінної луски розміщені
два насінні зачатки з пилковходами на верхівках.
Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених
пагонів, вони зібрані групами. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З
їхнього нижнього боку розміщено два пиляки, в яких формуються пилкові зерна.
Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях ці оболонки мають між
собою заповнені повітрям порожнини — повітряні мішки. Вони полегшують пилок,
тому він може переноситися вітром на великі відстані.
Сосна, як і всі голонасінні рослини, запилюється вітром. Пізньої весни або
на початку літа насінні луски жіночих шишок дещо відхиляються. Велика кількість
пилку (полегшеного завдяки наявності двох повітряних мішків), принесеного
вітром, потрапляє між насінні луски і затримується, прилипаючи до густої
рідини, що виділяється через пилковхід. Рідина змочує пилкові зерна і всмоктує
їх усередину насінного зачатка приблизно впродовж 10 хв.
Після запилення насіннєві
луски зближуються і залишаються щільно притиснутими до достигання насіння. У
сосни від запилення до запліднення минає 12–14 місяців. Запліднення (не
подвійне) починається з проростання пилкової трубки, яка повільно просувається
до яйцеклітини. Злиття жіночих і чоловічих ядер також відбувається повільно.Замалюйте схему життєвого циклу голонасінних у зошит
Значення голонасінних у природі:
• Утворюють величезні площі хвойних та мішаних лісів.
• Виділяють у повітря фітонциди — речовини, які пригнічують діяльність
мікроорганізмів.
• Збагачують повітря киснем.
• Хвойні ліси регулюють танення снігу, рівень води в річках, послаблюють
силу вітрів, закріплюють береги річок.
• Ліси — домівка багатьох тварин.
• Різні види тварин живляться пагонами, насінням, шишками хвойних рослин.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО
Лабораторне дослідження
Тема. Будова голонасінних.
Мета: ознайомитись із зовнішньою будовою хвої, шишок та насіння хвойних.
Обладнання: гербарні зразки сосни, ялини (інші хвойні рослини), колекція шишок, пінцет.
Хід дослідження
1. Розгляньте хвою запропонованих вам
рослин. Визначте її форму, розміщення на стеблі. Виміряйте довжину. Дані
занесіть до таблиці.
Назва рослини
|
Характеристика хвої
|
|||
Форма
|
Розміщення на стеблі
|
Довжина
|
Забарвлення
|
|
1.Сосна
2.Ялина
|
||||
Немає коментарів:
Дописати коментар