Польща
Офіційна назва – Республіка Польща
Склад території – 16 воєводств
Член міжнародних організацій – ООН, НАТО, Європейський Союз та ін.
Офіційна мова – польська
Релігія – християнство (католицтво)
Столиця - Варшава
Площа країни - 317,3 тис. км²
Кількість населення (на 2017 р.) - 38,4 млн. чол.
Форма правління - парламентська республіка
Адміністративний устрій - унітарна держава
Місце країни у світі та регіоні
Польщу вважають справжнім європейським феноменом. Її називають «Китаєм Європи», який не припиняє свого динамічного розвитку. Нині Польщу відносять до країн середнього рівня розвитку. Вона посідає 23-тє місце у світі та 10-те в Європі за ВВП. Серед країн Східної Європи Польща поступається за ВВП лише Росії. Польща посідає 21-ше місце в світі та 8-ме в Європі за золотовалютними резервами.
Місце Польщі в міжнародному поділі праці визначає ряд чинників. Основні з них: ЕГП, природно-ресурсний та працересурсний потенціал, інтеграційні процеси в межах ЄС.
Економіко-географічне положення
Польща – держава Східної Європи. На заході країна межує з Німеччиною. Інші кордони проходять з країнами середнього рівня розвитку: Чехією, Словаччиною, Литвою, а також з країнами з перехідною економікою: Україною, Білоруссю та Росією. Партнерами Польщі в ЄС та у військово-політичному блоці НАТО є Німеччина, Чехія, Словаччина та Литва.
Польща розташована на перетині транзитних шляхів сполучення між Західною, Північною та Східною Європою. На півночі має широкий вихід до Балтійського моря (порти Гданськ, Гдиня, Щецин). Сприятливим для розвитку країни є наближення до мінерально-сировинних баз Східної Європи: нафтогазових родовищ Росії, залізних руд України, лісових ресурсів Росії та Білорусі.
Природно-ресурсний потенціал
Більшу частину Польщі займає добре освоєна людиною Польська низовина. 20% території країни припадає на гори: на південному-заході підіймаються давні низькі Судети, на півдні – молоді середньовисотні Карпати з найвищою частиною Татрами. Клімат країни помірний, з надмірним зволоженням і невеликим сезонним коливанням температур.
Польща забезпечена окремими видами мінеральних ресурсів. З паливних корисних копалин вирізняються великі поклади кам’яного та бурого вугілля (Верхньосілезький кам’яновугільний басейн, з рудної сировини – родовище мідних руд біля м. Легниця. Значними також є поклади поліметалічних руд у Верхній Сілезії. З нерудних корисних копалин видобувають самородну сірку на південному сході, а також бурштин, калійну та кухонну солі – на півночі.
Водні ресурси країни є значними. Найбільшими річками є Вісла та Одра. Вони судноплавні лише на окремих ділянках. На півночі країни є багато дрібних озер. Цей район називають Мазурським Поозер’ям.
Земельні ресурси Польщі досить різноманітні. На півночі переважають кислі підзолисті та дерново-підзолисті ґрунти, на півдні – родючі бурі лісові. Лісові ресурси недостатні.
Своїми рекреаційними ресурсами вирізняються Балтійське узбережжя та північне Поозер’я. Польські міста (Краків, Варшава) приваблюють туристів своїми історичними пам’ятками. Гірськолижні курорти створено в горах.
Працересурсний потенціал
Для демографічної ситуації Польщі характерний І тип відтворення населення. Народжуваність у країні є низькою й становить 9,6 осіб/тис. Смертність перевищує народжуваність й становить 10,3 осіб/тис. Через те спостерігається депопуляція: від’ємний природний приріст -0,7 осіб/тис. Середня тривалість життя – 77,4 року. Статево-вікова піраміда має ознаки скорочувального типу. Чисельність працездатного населення удвічі є більшою, ніж дітей та літніх людей разом. Таке співвідношення створює відносно низьке соціальне навантаження для суспільства.
Для країни характерне негативне сальдо міграцій або близьке до нуля. Багато поляків працюють у сусідніх розвинутих країнах Європи. Водночас Польща є привабливою для імміграції з України, Молдови, ряду країн Азії.
Польща достатньо забезпечена трудовими ресурсами. Польщі вдалося залучити понад 2 тис. іноземних компаній для організації виробничої діяльності. Через це країна посіла 3-тє місце в ЄС за числом робочих місць.
Повоєнний перегляд кордонів і численні міграції призвели до того, що сучасна Польща є однією з найбільш однонаціональних країн світу: 96,7 % її населення становлять поляки. Незначну частку становлять німці, білоруси, українці, цигани.
Вплив інтеграційних процесів у ЄС на розвиток польської економіки
Після вступу до Європейського Союзу у 2004 р. Польща переорієнтувала свою економіку на внутрішній ринок ЄС. Машинобудування та виробництво тканин поступилися місцем виробництву харчових продуктів, індустрії одягу та взуття, хімічним виробництвам. Посилилося значення видобування мінеральних ресурсів і металургії. Зросло експортне значення польського аграрного сектору.
Нині щорічне зростання ВВП країни становить майже 3,5 %. За результатами 2016 р., співвідношення ВВП Польщі щодо інших високорозвинутих країн Європи перевищило 70 %. Польща має великий внутрішній споживчий ринок. Через те експорт країни не перевищує 40 % ВВП. Середній та малий бізнес, частка якого досягла майже половини ВВП, визначають темпи його подальшого зростання.
Система розселення
Польща має високу густоту населення – 122,8 осіб/км². Максимальних значень цей показник сягає у Верхній Сілезії – близько 700 осіб/км². Рівень урбанізації високий – 65 %. Історично в країні склалася поліцентрична система міського розселення. Найбільшими містами країни є Варшава (1,7 млн осіб), Краків (756 тис. осіб), Лодзь (740 тис. осіб), Вроцлав (633 тис. осіб) і Познань (553 тис. осіб). Навколо міст утворилися міські агломерації. Найбільшими серед них є Верхньосілезька (охоплює близько 20 міст), Гдансько-Гдинська, Варшавська, Лодзинська, Краківська.
Особливості структури економіки країни
Після 45 років планової економіки Польщі темпи інфляції сягали майже 640 %. Відчувався дефіцит товарів першої необхідності. У 1989 р. була створена експертна комісія під орудою міністра фінансів Лешека Бальцеровича, яка підготувала план реформ з переходу від планової до ринкової економіки. План Бальцеровича, або «шокова терапія», передбачав швидкі реформи з приватизації державних підприємств, підтримку малого та середнього бізнесу, лібералізацію цін. Країні була надана допомога Міжнародного валютного фонду (МВФ) для стабілізації економіки та Всесвітнього банку для модернізації підприємств. Внаслідок цього спад в економіці та рівень життя населення вже з 1992 р. змінилися стабільним підйомом.
Нині Польща – це індустріально-аграрна країна з ринковою економікою. Істотну частку (понад 70 %) становить приватний сектор економіки. За час проведення реформ було ліквідовано неринкові форми товарообігу, ефективно діє антимонопольне законодавство.
Прискорений розвиток третинного сектору. Сучасна транспортна система країни
Провідними видами діяльності у третинному секторі Польщі є транспорт, внутрішня та міжнародна торгівля, побутові послуги. За роки реформування економіки зросла роль фінансових послуг, готельного бізнесу, громадського харчування. Щорічно зростає число туристів, які приїжджають до Польщі, особливо в гірські райони та на узбережжя Балтійського моря.
Польща має сучасну транспортну мережу. В країні сформувалася інтегрована транспортна система наземного транспорту, що складається з автомобільних, залізничних й річкових шляхів. 85 % усіх вантажів перевозять вантажні автомобілі. Територією країни проходять транзитні автомагістралі, що з’єднують європейські країни з азійськими. Залізничні дороги є власністю держави. Швидкісними залізницями з’єднано найважливіші транспортні вузли країни: Варшаву, Вроцлав, Познань, Гданськ. У Польщі добре розвинуте річкове судноплавство, що має зв’язок з Балтійським морем.
Першочергового значення для зв’язків Польщі зі світом набули морські порти: Гданськ, Щецин, Гдиня, Свіноуйсьце. Польща має великі морські торговий та рибальський флоти. Авіаційний транспорт важливий лише у зовнішніх пасажироперевезеннях. Найбільшим польським аеропортом є варшавський аеропорт «Окенце».
Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни
Зростанню ВВП Польщі сприяє особлива увага держави до розвитку та модернізації промислових виробництв.
Польське машинобудування зазнало суттєвих змін. У ньому зберігається велика частка старих металомістких видів виробництва, продукцією яких є дорожньо-будівельна техніка, турбіни та котли для електростанцій. У Варшаві, Познані, Любліні працюють дочірні підприємства автомобільних транснаціональних корпорацій «Форд», «Фольксваген», «Опель», «Деу», Fiat Chrysler Automobiles. У польське електротехнічне машинобудування та електроніку проникли транснаціональні корпорації «Філіпс», «Сіменс». Польська фірма Brilux виробляє освітлювальні прилади, компанія Zelmer – побутову техніку. Польща також випускає пасажирські й товарні вагони, локомотиви (Вроцлав, Познань, Зелена Гура). Поблизу моря сконцентровано центри суднобудування: Гданськ, Гдиня, Щецин. За часи реформ значення машинобудування поступилося першістю виробництву палива та енергії, а також харчових продуктів.
Натомість роль металургії зростає. Чорна металургія працює на власному коксівному вугіллі та переважно імпортних рудах. Найбільші металургійні комбінати зосереджено у Верхній Сілезії. За виплавкою сталі Польща посідає 18-те місце в світі та 7-ме в Європі. Старі металургійні підприємства зазнали реконструкції й переведення на сучасні технології. Кольорова металургія представлена виплавкою з власної сировини міді та срібла (Легниця), за обсягом яких Польща посідає 1-ше місце в Європі. У Верхній Сілезії плавлять з місцевих руд свинець і цинк.
Польща входить до топ-10 європейських країн за кількістю продукції хімічної промисловості. Країна відома виробництвом парфумів, синтетичного каучуку, автомобільних покришок, синтетичних волокон, пластмас. Польська компанія Polpharma SA входить до двадцятки найкращих фармацевтичних виробників світу.
Важливим у польській промисловості залишається видобування мінеральних ресурсів, особливо кам’яного вугілля та мідних руд.
Польське виробництво харчових продуктів відоме на ринках Європи. Особливо вирізняються молочне, м’ясопереробне, плодоовочеве, цукрове, кондитерське, борошномельне виробництва.
Спеціалізація аграрного сектору
Аграрний сектор є одним з найважливіших виробництв Польщі, на нього припадає 4,5 % ВВП. Економічні реформи з переходом до ринкової економічної системи наприкінці 80-х рр. ХХ ст. зміцнили приватний сектор на селі. Колишні великі радгоспи було подрібнено та приватизовано. За допомогою Всесвітнього банку на селі було створено сучасну інфраструктуру, модернізовано механізацію виробництва.
Рослинництво є основним аграрним виробництвом у Польщі. Країна – один з найбільших у Європі виробників жита, цукрового буряку, картоплі. Освоєно виробництво заморожених овочів, свіжих яблук та яблучних консервів, свіжої полуниці. У рільництві найбільші площі зайнято під зерновими культурами. На північному сході поширено посіви картоплі, жита, вівсу та льону, у центрі та на півдні – пшениці, цукрового буряку, хмелю. Навколо Варшави та у Прикарпатті поширене садівництво.
У тваринництві переважає свинарство. Крім того, розводять молочно-м’ясне поголів’я великої рогатої худоби, домашню птицю, вівців, бджіл, ставкову рибу.
Зовнішні економічні зв’язки
Польща активно підтримує зовнішні економічні зв’язки з багатьма країнами світу. Більша частина її товарообігу припадає на країни ЄС та держави Східної Європи. Для країни характерне позитивне сальдо зовнішньої торгівлі.
На світовий ринок Польща експортує мінеральну сировину (вугілля, мідні руди), сталь, хімікати, деякі машини та обладнання, харчові продукти, а також живу худобу. Польська побутова техніка, одяг та взуття орієнтовано на ринки країн Східної Європи.
Найбільшу частку в імпорті Польщі становлять поставки сирої нафти та природного газу, а також автомобільних запчастин. Щорічно зростає імпорт технологій та робочої сили. Польща є перспективною державою для іноземного інвестування завдяки низькому ризику фінансової кризи.
Міжнародні зв’язки України з Польщею
Усебічні зв’язки нашої держави з Польщею мають важливе значення. Це зумовлено спільністю політико-стратегічних інтересів, активним співробітництвом у всіх сферах суспільного життя між двома державами. Польща підтримує інтеграційні прагнення України щодо НАТО та Європейського Союзу.
У товарообігу між країнами польський експорт перевищує імпорт. Зв’язки між країнами розвиваються у сільському господарстві та переробці його продукції, машинобудуванні, енергетиці, військово-промисловому комплексі, фармації. Серед країн ЄС Польща посідає 2-ге місце в зовнішньоторговельному обігу України (після Німеччини).
Немає коментарів:
Дописати коментар