14.05 -15.05
ТЕМА: Географічна оболонка. Природні зони.
Географічна оболонка — комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і взаємодії окремих геосфер — літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.
Верхня межа її проходить на висоті 50 км над поверхнею Землі, нижня — під океанами на 5 км нижче від їхнього дна.
Потужність географічної оболонки досягає 60-65 км.
Комплекс – (з латинської – поєднання, сукупність складників, що становлять єдине ціле).
Кожний природний комплекс (ПК) утворений із взаємопов’язаних природних компонентів: гірських порід, повітря, води, ґрунтів, рослин і тварин.
Географічна оболонка – найбільший природний комплекс, що охоплює всю земну кулю.
Географічні пояси – це найбільші зональні природні комплекси, які широкими смугами простягаються у широтному напрямку і змінюють один одного від екватора полюсів. Вони різняться між собою кількістю тепла, переважаючими повітряними масами і пануючими вітрами.
Їх є 13: екваторіальний, два субекваторіальних, два тропічних, два субтропічних, два полярних, субарктичний і субантарктичний, арктичний і антарктичний.
Екологічні проблеми – проблеми, пов’язані з порушенням зв’язків у середовищі існування всього живого.
Природні зони – території, що виділяються різним співвідношенням тепла і вологи в межах одного географічного поясу.
ТЕМА: Зональні й азональні природні комплекси.Природні зони.
Природні комплекси можуть бути зональними і азональними.Головний закон географії – закон широтної зональності. Він свідчить про закономірну зміну природних комплексів від екватора до полюсів.Зональність пояснює існування географічних полюсів.Географічні пояси – це найбільші зональні природні комплекси, що закономірно змінюються від екватора до полюсів.
У складі географічних поясів розрізняють великі частини з подібними кліматичними умовами, рослинним і тваринним світом, які називаються природними зонами.
Кожна зона характеризується певним типом клімату, грунтово – рослинним покривом та тваринним світом. Рослинність є найбільш виразним компонентом , що вказує на зміну природних умов. На рівнинах у розподілі природних зон переважає широтна зональність.
Пограйте у ігри
07.05
ТЕМА: Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів.
Вплив господарської діяльності людини на
ґрунтовий покрив
Грунт – верхній пухкий родючий шар земної кори. Основна властивість ґрунту – родючість.
Гумус – органічна речовина ґрунту, що утворюється з перегнилих решток рослин.
Формула ґрунту: (гірські породи + гумус + вода + повітря) *час = ґрунт.
Найродючіші ґрунти – чорноземи.
Ґрунт - багатокомпонентна, динамічна система, що включає гірські породи, верхній природний шар земної кори, техногенні утворення і складається з твердих (тверді мінерали, лід і органомінеральні структури), рідких (водні розчини), газоподібних (повітря, гази) і біологічних або живих (макро- і мікроорганізмів) компонентів
.
Родючість ґрунту залежить від кількості цих речовин у гумусі, вмісту гумусу в ґрунті та товщини шару ґрунту. Кращі чорноземи містять до 70—90% гумусу (залежно від того, живий він чи мертвий).
Російський ґрунтознавець В.В.Докучаєв писав, що чорнозем дорожчий за золото, дорожчий за вугілля. У Міжнародному інституті метрології у Парижі поряд з еталонами метра, кілограма та інших мір поміщено моноліт чорнозему з Воронезької області, як еталон найродючішого ґрунту в світі.
30.04
УВАГА!!!
29.04
ТЕМА: ЛЬОДОВИКИ. БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА.
Чи знаєте ви, де оберігаються основні запаси прісних вод на Землі? Не в річках, і не в озерах, а в льодовиках, які на сьогодні займають 11 % суші. Вода в льодовиках ніби «законсервована» на випадок зміни кліматичних умов. Настало похолодання — площа льодовиків збільшилась. У льодовиковий період покриви льоду займали майже 1/3 суші! Унаслідок потепління, наприклад сьогодні, площа льодовиків скорочується. Що ж являють собою льодовики? Які процеси регулюють зміну їхньої площі? Чи можливий на Землі новий льодовиковий період? Відповісти на ці запитання ви зможете сьогодні на уроці.
Льодовик — природне скупчення льоду атмосферного походження на суші.
У льодовиках зосереджена найбільша кількість прісної води планети, у них міститься більше 70 % запасів прісної води на Землі.
Льодовики займають близько 11 % площі суходолу. Загальна площа сучасних льодовиків сягає близько 16,3 млн км2. Найбільший льодовик Землі — Антарктичний, середня потужність якого — 2300 м.
Гляціологія — наука, що вивчає льодовики.
Снігова лінія — це умовна межа, над якою температура повітря є нижчою за 0 ºС та відбувається накопичення снігового покриву.
Льодовики утворюються там, де протягом року снігу випадає більше, ніж встигає його розтанути, тобто вище від снігової лінії.
Висновок 1. Утворення і розвиток льодовиків на Землі є результатом взаємодії компонентів атмосфери, гідросфери та літосфери. Основна причина виникнення та існування льодовиків — клімат, тобто додатний сніговий баланс і тривалий період існування від’ємних температур повітря.
2. Покривні та гірські льодовики
За районами утворення розрізняють гірські та покривні льодовики. Гірські утворюються на вершинах та схилах гір, гірських долинах. Найбільші гірські льодовики лежать у Гімалаях, на Памірі, Тянь-Шані. До покривних належать льодовики Антарктиди, Ґренландії, деяких інших островів. Льодовики є на всіх континентах, крім Австралії. На Антарктику припадає 84 % усієї площі зледеніння Землі, на острови Арктики з Ґренландією — 12,5 %.
Айсберги — величезні брили льоду, що відкололися від льодовика і плавають в океані.
Висновок 2. Льодовики поширені на всіх материках, крім Австралії.
3 Роль льодовиків
Прийом «Географічний практикум»
За текстом підручника установіть та сформулюйте роль льодовиків у природі планети.
· Льодовики є регуляторами співвідношення суходолу та океану.
· Якби всі льодовики розтанули, то рівень Світового океану піднявся би приблизно на 60 м.
· Льодовики є регуляторами стоку річок. Талі води льодовиків компенсують нестачу вологи під час посушливого періоду.
· Льодовики впливають на погоду і клімат всієї планети.
· Унаслідок руху льодовиків утворюються льдовикові відклади та форми рельєфу.
· Льодовики можуть бути причиною несприятливих процесів і явищ, зокрема спричинювати катастрофічні повені і селі.
Багаторічна мерзлота — шари мерзлих гірських порід у надрах Землі. Багаторічна мерзлота утворюється в районах із холодним кліматом, де товщі гірських порід не встигають повністю розмерзнутися за теплий період.
Багаторічна мерзлота займає 85 % території Сибіру в Азії. Найміцніший шар багаторічної мерзлоти — 1500 м — лежить у центральній частині Середньосибірського плоскогір’я.
У районах, де поширена багаторічна мерзлота, дуже важко вести будівництво. Під будівлями товщі мерзлих порід починають відтаювати та деформуватися, що може призвести до катастрофічних наслідків. Разом з тим у багаторічній мерзлоті, як у природному холодильнику, збереглися викопні рештки давніх тварин та рослин, зокрема мамонтів.
Прийом «Географічний практикум»
За картами атласу визначте райони найбільшого поширення гірських та покривних льодовиків.
ТЕМА : Болота
Болото – ділянка суходолу, яка характеризується надмірним зволоженням і наявністю вологолюбної трав’яної рослинності, з залишків якої звичайно утворюється торф (не менш, як 30 см).
Болота виникають при заростанні озер. Спочатку на дні озера відкладаються мул, пісок, рештки рослин. Озеро поступово міліє. Підводна рослинність змінюється надводною, вологолюбною, що вкриває всю його поверхню. Коли ці рослини відмирають, їхні рештки відкладаються на дні. З часом вони нагромаджуються, ущільнюються і перетворюються на торф. Так на місці озера з’являється болото.
Болота поділяються на низинні, верхові та перехідні.
Вони розрізняються за джерелом живлення і характером рослинності.
Низинні болота утворюються в долинах річок, на берегах озер. Живляться підземними водами. З рослин переважають осока, очерет, хвощі, плавуни та інші вологолюбні рослини, з дерев – вільха. В Україні низинні болота поширені на Поліссі.
Верхові болота розміщуються на вододілах річок, живляться атмосферними опадами. Рослинність на таких болотах бідна, здебільшого – різні мохи. Ростуть також пухівка, журавлина. Багато верхових боліт розташовані у районах з великою кількістю опадів – у тайзі, тундрі.
Перехідні болота займають за характером живлення та рослинності проміжне положення.
На земній кулі болота займають близько 350 млн. га; найбільша їх кількість в Азії (Західно-Сибірська низовина), Європі та Північній Америці. В межах України найбільше боліт на Поліссі (особливо у Волинській, Рівненській та Чернігівській областях), у долинах степових річок, а також у Карпатах.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО
ТЕМА: ОЗЕРА. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОЗЕР
Поміркуйте
1 Що таке, на вашу думку, «озеро»?
2. Чим воно відрізняється від річки?
Озеро – природне заглиблення суходолу заповнене водою.
Озерні улоговини утворилися при зрушеннях земної кори, так званих тектонічних процесах – під час утворення в ній тріщин, опускань, при ерозійних явищах, гірських обвалах, діяльності вулканів. Причини утворення озер, як і самі озера, - різноманітні.
2. Типи озерних улоговин за походженням.
а) Тектонічні. Їх утворення повязані з розломами в земній корі або опусканням чи підніманням окремих її територій. (Байкал, Танганьїка, Ньяса, Мертве море, Великі Американські озера).
Знайдіть ці озера на карті ″Фізична карта півкуль″
Відмінною рисою будови таких озер є великі глибини, обривисті береги, стрімкі підводні схили, нерівне дно, витягнуті в довжину.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО
б) вулканічні. Такі озера утворилися у кратерах згаслих вулканів. Вони мають невелику площу, але можуть бути дуже глибокими. Приклад: озера Камчатки, Ісландії, Японських о-вів.
Озера, що лежать у кратерах, під час вулканічних вивержень спричиняють додаткові лиха. Так, на острові Ява під час виверження вулкана озеро в його кратері закипає і вихлюпується. Потоки гарячої води і грязі стікають вниз, знищуючи все на своєму шляху.
У Східній Африці є озеро, яке називають «каструлею». Воно знаходиться неподалік від вулкана Китуро. Під час виверження лава стікає в озеро, вода в ньому закипає, і риби та водорості варяться. Саме в ці дні озеро перетворюється на гігантську «каструлю». Коли виверження вулкана вщухає, мешканці виловлюють рибу, що зварилася в озері.
в) льодовикові. Утворилися в западинах, які після себе залишили льодовики. Такі озера мають велику протяжність, малу глибину. Озера розміщені недалеко одне від одного,під час посухи можуть майже повністю пересихати, а під час рясних дощів об’єднуватися в одне велике озеро. Прклад: Велике Солоне, Велике Ведмеже, Ладозьке.
Знайдіть ці озера на карті ″Фізична карта півкуль″
г) загатні утворюються в горах внаслідок завалів, що перегороджують річкові долини (Синевир у Карпатах, Сарезьке на Памірі, Тана). Покзати ці озера на карті.
д) залишкові озера. Такі озера є найбільшими за площею, оскільки вони є залишками морських басейнів минулого. Звідси й походить назва.
Каспійське море – озеро - найбільше в світі. Сюди належать Аральське море, Чад. Знайдіть ці озера на карті та позначте на контурній карті.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО
ж) лиманні утворення внаслідок відокремлення від моря косою, або пересипом.
Такі озера мають витягнуту форму та невелику глибину. Вони поширені на півдні України та Чорного й Азовського морів.
Озера ще поділяються за:
За солоністю озера поділяються на:
а) прісні; б) солоні
За картою можна визначити, чи є озеро псіним, чи солоним.
Прісні - блакитним кольором. Солоні - рожевим.
Знайдіть солоні та прісні озера на карті.
Перегляньте відео
Перегляньте відео
Тема: Пороги і водоспади. Живлення, водний режим і робота річок.
Швидка течія, широка річкова долина, екстремальні види спорту, перевезення вантажу та пасажирів суднами, рибальство, ущелини, пороги та водоспади, багато стариць, часті паводки, неширока долина, плавна течія, широкий розлив.
(Рівнинна річка: широка річкова долина, перевезення вантажу та пасажирів суднами, рибальство, багато стариць, плавна течія, широкий розлив.
Гірська річка: швидка течія, екстремальні види спорту, ущелини, пороги та водоспади, часті паводки, неширока долина.)
Відкриваємо зошити записуємо дату і тему уроку.
Робимо опорний конспект (тільки найголовніше!!!)
Живлення річки - це процес поповнення річки водою. Він залежить від того, коли (у холодну чи теплу пору року), в якому стані (твердому чи рідкому) переважно випадають опади, чи інтенсивно вони випаровуються, чи просочуються в ґрунт. Джерела живлення річок бувають різні.
Річки живляться дощовими, талими сніговими, льодовиковими та підземними водами. Від джерела живлення залежить кількість води і зміна її рівня в річці.
Переважно дощовими водами живляться річки в районах із жарким і вологим кліматом. (Таке живлення мають найбільш повноводні річки земної кулі – Амазонка і Конго.) Рівень води в них майже не змінюється, оскільки рясні дощі випадають в їх басейнах цілий рік.
Льодовиковими водами живляться річки, витоки яких знаходяться високо в горах, де вершини вкриті льодовиками. Найвищий рівень води в цих річках – влітку, коли тануть льодовики. (Таке живлення має Амудар’я)
Переважно талими сніговими водами живляться річки помірного клімату з холодними, сніжними зимами. До таких річок належать Об, Волга, Печора.
Підземними водами живляться майже всі річки. Завдяки їм ріки не пересихають улітку і поповнюються водою взимку, саме тому не висихають під льодом.
Є річки, що мають змішане живлення: і дощовими, і талими сніговими, і підземними водами. Таке живлення мають річки помірних широт. Взимку, коли вони вкриті кригою, єдине джерело живлення – виходи підземних вод в їх руслах. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, а влітку – дощовими і підземними.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО
Користуючись картами атласу встановіть, який тип живлення можуть мати річки: Меконг, Єнісей, Маккензі, Нігер, Оріноко, Дніпро.
У різні пори року живлення річок різне: взимку – підземними водами, весною – снігове, влітку – дощове та льодовикове, восени – дощове. Тож і рівень води в річці в різні пори року буде різним.
Часом улітку сталий режим річки порушується, наприклад, через тривалі великі дощі, що призводить до нерегулярного, раптового підняття рівня води в річці, яке називається паводком.
Щорічне збільшення рівня води в річці в одну й ту саму пору року, називається повінню, а найнижчий рівень води в річці – межень. Відповідно відбуваються зміни й температури води, швидкості течії та інших характеристик. Тобто змінюється режим річки. Регулярні зміни рівня води в річці протягом року називаються водним режимом річки.
Запишіть в зошит визначення понять: паводок, повінь, межень, льодостав.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО
Узагальнення знань
Дайте відповідь усно
1.Яку роботу виконують річки?
2.Що таке дельта? Як вона утворюються?
3.Що таке водний режим річки?
4.Порівняйте між собою пороги й водоспади.
Мета: - поглибити знання про гідросферу шляхом вивчення річок як частини світового кругообігу води в природі; сформувати поняття про основні види вод суходолу – поверхневі і підземні ; елементи річкової системи, річкову долину; про живлення річок;
- формувати вміння визначати елементи річкової системи, вміння працювати з різноманітними джерелами знань, розвивати творче мислення, вчити застосовувати набуті знання в повсякденному житті;
Річкові системи нагадують кровоносні судини людського організму. Недаремно за річками закріпилася назва «блакитні артерії планети». Дуже різні та не схожі одна на одну, всі річки – великі працівниці: вони транспортують воду на величезні відстані, зрошують земельні угіддя, постачають водою населенні пункти, беруть участь у створенні нових форм рельєфу та мають величезні запаси енергії. Річку можна порівняти з істотою: вона народжується, дорослішає, працює, старіє, має свій характер, іноді спокійний, подеколи норовистий. Сьогодні на уроці ви поближче познайомитесь із цими дивовижними витворами природи, а також з’ясуєте, що являють собою річки та як вони «живуть».
Річка – це природний водний потік, який тече у виробленому ним самим заглибленні руслі.
Давайте на карті розглянемо як позначається річка.
Це лінійний умовний знак синього кольору. На плані місцевості ще й вказано напрям течії, мости через річку.
Головні частини річки.
Витік – це місце де вона бере свій початок: може бути озеро, болото, джерело, льодовики.
Гирло – місце, де річка впадає в океан, в іншу річку.
ЗАВДАННЯ. Заповнити таблицю у зошиті (користуючись атласом)
Зайдіть де починаються і куди впадають річки: Ніл, Амазонка, Єнісей, Хуанхе, Місісіпі, Муррей.
Запам’ятайте основне правило показу річки на карті: річка завжди показується від витоку до гирла.
Типи річок
Чим відрізняються ці дві річки?
Порівняльна характеристика річок.
Ознака
|
Рівнинна річка
|
Гірська річка
|
Характер течії
|
Спокійна, тече повільно
|
Бурхлива
|
Русло
|
Широке
|
Вузьке
|
Береги
|
Низькі
|
Високі, скелясті
|
Глибина річки, будова дна
|
Зазвичай глибока, дно не видно
|
Найчастіше неглибока, добре видно кам’янисте дно
|
А тепер давайте закріпимо знання. Потренуйтеся у грі
ЗАВДАННЯ!!
Знайдіть на фізичній карті світу наступні річки: Дніпро, Дунай, Янцзи, Ніл, Амазонка, Міссісіпі, Мюррей, Амур Ганг, Тигр і Єфрат, Єнісей, Об, Нігер, Парана.
Запам'ятайте географічне положення цих об'єктів.
Давайте ще раз пограємо
Немає коментарів:
Дописати коментар