7 клас № 1 ФГП та дослідження Євразії


Євразія
ТЕМА Географічне положення. Поділ Євразії на дві частини світу

Ми з вами приступаємо до вивчення шостого та останнього з материків нашої планети.
 Як завжди, візьміть у руки атлас та відкрийте його на фізичній карті світу.

Результат пошуку зображень за запитом фізична карта світу

Робимо опорний конспект
Євразія - найбільший на Землі материк.
Його площа (з островами) перевищує 53 млн. км2, що становить 1/3 частини суходолу.
На материку і прилягаючих до нього островах розташовані дві частини світу - Європа й Азія.
Завдання. Складаємо характеристику ФГП Євразії. Всі об'єкти знаходимо на карті. Записуємо у зошит.
1. Положення відносно екватору.
Екватор не перетинає материк, але перетинає острова, які належать Євразії. Материкова частина лежить у північній півкулі.


2. Положення відносно нульового меридіана.
Він перетинає Євразію. Значно меньша частина лежить у західній, а більша у східній півкулях.
3. Межує з Північною Америкою по Берінговій протоці, з Африкою по Суецькому каналу та Баб-ель-Мандебській протоці.
4. Омивається усіма океанами. (покажіть їх)
Вона має найбільш порізану берегову лінію. На заході материка моря Атлантичного океану (Балтійське, Чорне, Азовське) глибоко вдаються в сушу. З південної сторони Європу відокремлює від Африки внутрішнє Середземне море. Особливістю берегової лінії Європи є наявність великої кількості півостровів (Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський та ін.), заток, проток, островів.

На південному заході, півдні і південному сході Євразії виділяються крупні півострови (Мала Азія, Аравійський, Індостан, Малаккський, Індокитай), що омиваються водами ряду морів (Чорного, Середземного, Червоного, Аравійського, Андаманського) і значних заток (Перської, Бенгальської). Малаккська протока і Південно-Китайське море відокремлюють материк від найбільших у Євразії архіпелагів - Великих Зондських і Філіппінських островів.
На сході Євразії глибоко вдаються в суходіл Жовте й Охотське моря. Далеко в море виступають півострови Корея, Камчатка. Особливістю Східної Азії є наявність островів (Японських, Курильських, Сахаліну), дугоподібно витягнутих уздовж узбережжя.
Багато островів і біля північного узбережжя Євразії (Новосибірські, Північна Земля, Земля Франца-Іосифа, Шпіцберген та ін.). Острови відокремлюють один від одного ряд окраїнних морів - Чукотське, Східносибірське, Лаптєвих, Карське, Баренцове. Глибоко вдаються в сушу Біле море, Обська губа. З півостровів найбільш значними є Таймир, Ямал і Кольський.

5. Крайні точки.
Користуючись атласом знайдіть та запішіть крайні точки материка
північ -
південь -
захід -
схід -
 Запишіть, які з них мають наступні координати:
170° зх. д.,            77° пн. ш.,           9° зх. д.,         1° пн. ш.

Закріплення знань
Пограйте у ігри
1. Знайдіть об'єкти берегової ліній Європи

2. Знайдіть об'єкти берегової ліній Азії

3. Знайдіть об'єкти Світового океану Азії

ЗАВДАННЯ (усно)
Доповни речення

Знайди помилки



ТЕМА : Дослідження Євразії

Робимо опрний конспект у вигляді таблиці

Час
Дослідник
Що досліджував,  відкрив









Євразію здавна називають Старим Світом, що й не дивно, оскільки відомості про материк є в працях ще античних географів — Геродота та Птолемея. Вони склали перші карти, на яких зображували відомий на той час суходіл, розділений Середземним і Чорним морями. Північну частину материка називали Європою, а південну — Азією. Поступово знання про Євразію розширювалися.
На межі X ст. нормани освоїли північні райони Атлантики, відкрили Ісландію. В XI-XIII ст. внаслідок хрестових походів, дипломатичних і торговельних зв'язків географічні уявлення європейців поглиблюються. Подорожі, зокрема європейських купців, дали змогу зібрати важливі відомості про країни Центральної та Східної Азії.
З-поміж мандрівників XIIIст. найвідомішим є венеціанський купець Марко Поло, який прожив у Китаї понад 17 років. Йому вдалося відвідати різні країни материка, здійснити морські плавання від східних берегів Китаю до Перської затоки. У своїй "Книзі" Марко Поло описав не відомий тоді європейцям світ далекої Азії.
Ознайомлення з окремими регіонами Євразії продовжувалося в епоху Великих географічних відкриттів (XV-XVII ст.). Тоді португальці, зокрема Васко да Гама, знайшли морський шлях до Індії через Атлантичний та Індійський океани. В той же час англійці та голландці шукають північно-східний прохід до багатих земель Південної Азії. Не залишаються поза увагою і внутрішні райони материка. Російські землепрохідці дослідили впродовж 50 років величезні простори Сибіру від Уральських гір до Тихого океану, нанесли розвідані землі на карту і описали їхню природу. Епоха землепрохідців закінчується відкриттям Семеном Дежньовим протоки, що відокремлює Азію від Північної Америки. її було названо пізніше Беринговою, на честь видатного мореплавця Вітуса Беринга.
Справжні наукові дослідження Євразії розпочалися в XVIII ст. Особливе значення в історії досліджень півночі материка мають Камчатська і Велика Північна експедиції під керівництвом Вітуса Беринга та Олексія Чирикова
 Камчатські експедиції 1728 і 1741 рр. (азіатська частина шляху)
Експедиції того часу детально вивчають природу внутрішніх районів Азії. У XIX ст. були засновані наукові географічні товариства в Парижі, Берліні, Лондоні та в Росії. Саме географічні товариства різних країн стають організаторами численних експедицій з вивчення природних умов континенту. 

Важкодоступну з високими горами і безводними пустелями Центральну Азію всебічно почали вивчати порівняно пізно – тільки в ХІХ ст. Навіть далеку Австралію в ті часи знали краще. Російський мандрівник і географ Петро Семенов-Тян-Шанський здійснив дві подорожі величезною гірською системою Азії – Тянь-Шанем. Він склав першу схему її рельєфу і висотної поясності, відкрив гірські льодовики, дослідив високогірне озеро Іссик-Куль. За визнання його наукових заслуг П. Семенов отримав право називатися Тян-Шанським.

Експедиції П.П. Семенова-Тян-Шанського в Центральну Азію

Географ Микола Пржевальський здійснив чотири експедиції в 1870–1885 рр. у Центральну Азію і обстежив територію за площею майже рівну Австралії. Він першим описав і наніс на карту гірські хребти, нагір’я Тибет, пустелі, озера, витоки великих азіатських річок. Під час подорожей він вів метеоспотереження і зібрав багаті колекції рослин і гірських порід. Мандрівник описав нові види тварин – дикого азіатського верблюда і дикого коня (який тепер називається кінь Пржевальського). Все побачене учений описав у своїх працях, де багато уваги приділяв місцевому населенню та його побуту.
Експедиції М.М. Пржевальського


Таким чином, на початку XX ст. Євразія була досліджена майже повністю. Вивчені обриси узбережжя, рельєф, клімат, басейни великих річок, органічний світ внутрішніх областей континенту, складені різноманітні тематичні карти практично всіх регіонів.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО

УВАГА!!!!
Після опрацювання теми Ви звітуєте наступним чином:
1. Конспект з завданнями та таблицею
2. Вміння показати всі зазначені у конспекті об'єкти на карті
       3. Виконання тесту за посиланням, наданим нижче. 


Немає коментарів:

Дописати коментар