9 географія № 8 "Торгівля"

ТЕМА: ТОРГІВЛЯ ЯК ВИД ПОСЛУГ 
    Торговельні послуги
   Процес обміну товарами, послугами, цінностями або грошима забезпечують торговельні послуги. Цей вид підприємницької діяльності передбачає купівлю­-продаж товарів та послуг як власного виробництва, так і посередницьку діяльність між виробником та споживачем не лише з безпосередньої реалізації товару, а й у просуванні його на ринку. Торговельні послуги передбачають маркетинг, інжиніринг (експертно­-консультативні послуги), фінансування, технічний супровід товару тощо. Під час торговельних операцій відбувається процес обміну товару на гроші або інший товар (бартер).
    Форми торгівлі
   Торгівля буває внутрішньою і зовнішньою. Внутрішня торгівля реалізує товари всередині країни. Вона охоплює як обіг засобів виробництва, так і предметів особистого споживання. Внутрішня торгівля ведеться у двох формах: гуртовій та роздрібнійГуртова торгівля полягає в придбанні товару значними партіями з метою його просування від виробника або дилера (особи, яка займається купівлею та продажем товарів) до підприємств роздрібної торгівлі чи безпосередньо споживача. Гуртова торгівля здійснюється за цінами нижчими, ніж у роздрібній. Найвпливовішими гуртовими структурами є великі торговельні фірми, торгові доми, дистриб’юторські фірми тощо. Роздрібна торгівля реалізує товари у невеликій кількості для задоволення потреби у них споживача та отримання прибутку. Вона відбувається у торговельних установах, які розміщуються у зручних для споживача місцях та мають зручний для покупців графік роботи.
      Показники зовнішньої торгівлі
    Найстаріша форма економічних зв’язків між країнами – зовнішня (міжнародна) торгівля. Вона, з одного боку, забезпечує додатковий ринок збуту продукції, а з іншого – завезення найдешевшої сировини та найновітнішого обладнання.
  Зовнішня торгівля – це обмін товарами і послугами між національними господарствами та між транснаціональними корпораціями.
   Вона включає експорт (вивезення на світовий ринок) та імпорт (ввезення) товарів та послуг. Співвідношення вартості експорту та імпорту країни за певний проміжок часу (як правило, за рік) називають торговельним балансом. Якщо експорт більший за імпорт, баланс вважається активним, якщо навпаки – пасивним.
     Україна у 2015 р. здійснювала зовнішньоторговельні операції з партнерами із 217 держав та територій світуЕкспортувалися товари до 191 країни, імпортували – із 201. Експорт товарів становив $38,1 млрд, імпорт – $37,5 млрд. 
       Основні напрями зовнішньоторговельних зв’язків
    Країни, які домінують у світовій торгівлі і міжнародних фінансах, передусім США, Велика Британія, Японія, Швейцарія, є одночасно країнами базування транснаціонального капіталу. Саме цим зумовлена відносно висока узгодженість геополітичних інтересів їх національної еліти і світової олігархії.
   Нині істотно змінилася товарна структура міжнародної торгівліЗросла купівля та продаж готових товарів, скорочуються – сировини та продовольства. Виникла нова форма торгівлі – технологіями: ліцензіями, патентами, технічним досвідом. Головним продавцем технологій на світовому ринку є США, а покупцем – Японія.
     У наш час суттєво зростає роль міжнародної торгівлі послугами. Раніше це були переважно транспортні послуги. Під впливом науково­-технічного прогресу зросла роль експертно-консультативних послуг (інжинірингу). Це стосується передусім таких видів діяльності, як проектування та будівництво, модернізація промислових підприємств, геологічні розробки тощо. Послуги можуть бути: фінансові, рекламні, готельні, охоронні, медичні, роялті (періодичні виплати як компенсація за використання патентів, авторських прав, природних ресурсів тощо), а також пов’язані з використанням інтелектуальної власності.
    Для цього має бути мережа установ на території інших держав. 90 % світового експорту послуг і 80 % його імпорту припадають на високорозвинуті країни. Перші місця у торгівлі послугами посідають Японія, США та Німеччина. Японія відома експортом банківських послуг, США – інжинірингових, рекламних, готельних та страхових.
       Світова організація торгівлі (СОТ)
      Вам вже відомо, що провідною у сфері зовнішніх економічних зв’язків є Світова організація торгівлі (СОТ), членами якої є 164 учасники (у тому числі й Україна), частка яких становить понад 96 % обсягів світової торгівлі. Головна функція СОТ – це встановлення правил міжнародної системи торгівлі. За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні виходить за рамки торговельних стосунків. Членство в СОТ стало обов’язковою умовою для будь­-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство. Штаб­-квартира СОТ розміщується у Женеві (Швейцарія). Цілі організації визначено в преамбулі Марракеської угоди про її утворення. Основними з них є підвищення життєвого рівня країн­-учасниць, забезпечення повної зайнятості громадян, постійне зростання доходів і ефективного попиту, розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними, оптимальне використання світових ресурсів, захист і збереження навколишнього середовища, забезпечення для країн, що розвиваються, такої участі в міжнародній торгівлі, яка відповідала б потребам їх економічного розвитку. 

       Головні регіони світової торгівлі
      Головний обсяг товарообігу припадає на високорозвинуті країни. Головний її осередок – Європейський Союз. Основними його цілями є:
  • по-­перше, створення економічного союзу, що передбачає спільну зовнішню економічну політику, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу та праці;
  • по­-друге, створення монетарного союзу з єдиною валютою євро;
  • по-третє, створення політичного союзу зі спільною зовнішньою політикою, а також впровадженням спільного громадянства.
   Другим за товарообігом є Східно-азійський регіон. Головними суб’єктами міжнародної торгівлі там є Китай, Японія, Індія, нові індустріальні країни (зокрема Республіка Корея, Сінгапур, Сянган, Тайвань) та нафтодобувні держави Перської затоки. Потужним регіоном світової торгівлі стає Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Країни­-учасниці цієї організації проголосили своєю метою створення внутрішнього ринку, сприяння економічному, соціальному та культурному розвитку регіону.
   Третє місце за обсягами зовнішньої торгівлі посідає Північна Америка з національними господарствами США, Канади та Мексики, які створили торговельну організацію НАФТА (Північноамериканська угода про вільну торгівлю). Організація має континентальні масштаби. Вона об’єднує лише три, але досить великі за територією, людськими ресурсами та економічним потенціалом країни й має всебічний характер. Метою НАФТА є запровадження ефективного механізму співпраці між країнами-­учасницями, розвиток тристоронньої, регіональної та багатосторонньої економічної співпраці, створення умов для справедливої конкуренції, збільшення доцільності інвестування.
    Також помітним є значення у світовому товарообігу Росії, Австралії, Бразилії та Південної Африки. Роль інших регіонів у світовій торгівлі значно менша. 


   Другим за товарообігом є Східно-азійський регіон. Головними суб’єктами міжнародної торгівлі там є Китай, Японія, Індія, нові індустріальні країни (зокрема Республіка Корея, Сінгапур, Сянган, Тайвань) та нафтодобувні держави Перської затоки. Потужним регіоном світової торгівлі стає Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Країни­-учасниці цієї організації проголосили своєю метою створення внутрішнього ринку, сприяння економічному, соціальному та культурному розвитку регіону.
 Третє місце за обсягами зовнішньої торгівлі посідає Північна Америка з національними господарствами США, Канади та Мексики, які створили торговельну організацію НАФТА (Північноамериканська угода про вільну торгівлю). Організація має континентальні масштаби. Вона об’єднує лише три, але досить великі за територією, людськими ресурсами та економічним потенціалом країни й має всебічний характер. Метою НАФТА є запровадження ефективного механізму співпраці між країнами-­учасницями, розвиток тристоронньої, регіональної та багатосторонньої економічної співпраці, створення умов для справедливої конкуренції, збільшення доцільності інвестування.
     Також помітним є значення у світовому товарообігу Росії, Австралії, Бразилії та Південної Африки. Роль інших регіонів у світовій торгівлі значно менша. 
 ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ 
        Обсяги та структура експорту та імпорту товарів України
        Основною формою зовнішньоекономічних зв’язків України є зовнішня торгівля. Її обсяги та структура товарів через ряд причин суттєво змінилися із часом. Нині в Україні здійснюють зовнішню торгівлю товарами в експорті 14,7 тис. підприємств, в імпорті – 22,3 тис.


 Структура зовнішньої торгівлі товарами та послугами України 


      У 2015 р. загальна вартість українського товарного експорту становила $38,1 млрд, що на 29,3 % менше порівняно з попереднім роком. Імпорт товарів в Україну також суттєво скоротився (на 31,1 %) і становив $37,5 млрд. Проте, за результатами року, торговельний баланс зовнішньої торгівлі був активним: +$0,6 млрд. На формування активного балансу вплинули окремі товарні групи: чорні метали, зернові культури, рослинні олії, руди, шлак і зола, насіння і плоди олійних рослин та деревина і вироби з неї. 


 Структура експорту  товарів із України
   Протягом останніх років основні позиції українського експорту залишились майже незмінними. Український товарний експорт орієнтований переважно на металопродукцію, аграрну продукцію та залізорудну сировину (понад 55 % вартості). У структурі товарного експорту у 2015 р. переважали чорні метали – 21,2 % від загального обсягу експорту, зернові культури – 15,9 %, жири та олії тваринного або рослинного походження – 8,7 %, руди, шлак і зола – 5,8 %, електричні машини – 5,2 %, механічні машини – 5,1 % та насіння і плоди олійних рослин – 3,9 %. У 2015 р. збільшився експорт окремих товарів: бурякового цукру та суден – у 15,8 раза, рафінованої міді – на 78,3 %, свинини – у 2,1 раза, м’яса великої рогатої худоби – на 11,7 %, цигарок – на 10,4 %, виноградних вин – на 8,7 %. Водночас зменшилися поставки нафтопродуктів (на 77,2 %), електроенергії (на 69,2 %), металургійної продукції (чавуну, феросплавів, прокату та труб з чорних металів), телевізорів, мінеральних азотних добрив, лікарських засобів, зерна (кукурудзи, ячменю, пшениці), продукції харчової промисловості (хлібобулочних, борошняних та кондитерських виробів, молочних продуктів, соняшникової олії.



 Структура імпорту  товарів в Україну
      У структурі імпорту товарів в Україну значна частка традиційно припадає на паливні ресурси (29 %), машини та обладнання (21 %), а також продукцію хімічної промисловості (9,2 %). У 2015 р. спостерігалося збільшення імпорту окремих товарів: мінеральних добрив з умістом двох чи трьох поживних елементів (на 25,6 %), азотних мінеральних (на 21,2 %), марганцевих руд та їх концентратів (на 16,1 %), зернозбиральних комбайнів (на 11,6 %), коксу (на 10,1 %). Разом з тим, зменшилися поставки енергоносіїв (газу природного, кам’яного вугілля, нафти та нафтопродуктів), машин (легкових та вантажних автомобілів, машин для обробки ґрунту, тракторів, телевізорів), лікарських засобів, шин для автобусів та вантажних автомобілів, бавовняних тканин, тютюнових виробів, риби (свіжої, охолодженої та мороженої), кукурудзи. 

  Найактивніше в Україні здійснюють експортно­-імпортні операції підприємства Києва, Дніпропетровської, Донецької, Київської, Запорізької, Одеської, Львівської, Харківської та Полтавської областей. 
         Основні країни-партнери у зовнішній торгівлі товарами України
      Зовнішньоторговельні операції з товарами у 2015 р. Україна здійснювала з партнерами із 217 країн та територій світуЕкспортували товари до 191 країни світу, імпортували – із 201 країни. Основним торговельним партнером України у 2015 р. був Євросоюз, частка якого в українському експорті становила 34,1 %, імпорті – 40,9 %. Частка країн ЄС порівняно з 2013 р. зросла відповідно в 1,3 та 1,2 раза. Основними торговельними партнерами України серед країн ЄС є Німеччина (6,72 % обігу товарів та послуг), Польща (5,05 %) та Італія (3,47 %). Найсуттєвіші експортні поставки серед країн ЄС здійснювались до Італії (чорні метали, зернові культури, жири та олії) та Польщі (чорні метали, машини, руди, шлак і зола) – по 5,2 % від загального обсягу експорту, Німеччини –3,5 % (машини, одяг, тканини), Іспанії – 2,7 % (зернові культури, жири та олії, залишки і відходи харчової промисловості).



 Основні торговельні країни- партнери України
(за вартістю експорту)
    Найбільші імпортні надходження серед країн ЄС здійснювались з Німеччини – 10,6 % від загального обсягу імпорту (паливо, нафта та нафтопродукти, машини, транспортні засоби), Польщі – 6,2 % (паливо, нафта та нафтопродукти, машини, пластмаси, полімерні матеріали), Угорщини – 4,3 % (паливо, нафта та нафтопродукти, машини, пластмаси, полімерні матеріали) та Італії – 2,6 % (машини, пластмаси, полімерні матеріали, фармацевтична продукція).
   Друге місце у зовнішньоторговельному обігу України посідає Росія, до якої відправлено 12,7 % від загального обсягу експорту товарів: машини, чорні метали, продукти неорганічної хімії. З Російської Федерації з імпортом надходять мінеральні палива, нафта і продукти її перегонки, механічні машини, добрива (20,0 % українського імпорту).
    Третє місце у зовнішньоторговельному обігу України належить Китаю, який одержує руди металів, шлак і золу, зернові культури, жири та олії (6,3 % вартості експорту). З Китаю імпортуються електричні та механічні машини, пластмаси, полімерні матеріали. Частка країни в українському імпорті становить 10,1 %. Помітне місце в експорті України посідають Туреччина (7,3 %: чорні метали, насіння і плоди олійних рослин, добрива), Єгипет (5,5 %: чорні метали, зернові культури, жири та олії) та Індія (3,8 %: жири та олії, машини, чорні метали). 

    В імпорті України важливе місце посідають Білорусь (6,5 %: паливо), нафта і продукти її перегонки, добрива, транспортні засоби) та США (3,9 %: паливо, нафта і нафтопродукти, машини, транспортні засоби).


Основні торговельні країни- партнери України (за вартістю імпорту)
         Обсяги та структура експорту та імпорту послуг України
      Зовнішньоторговельні операції з послугами у 2015 р. Україна здійснювала з партнерами із 220 країн та територій, які розташовані в усіх регіонах світу. Надають послуги іноземним партнерам 6,4 тис. українських установ, а одержують послуги від інших країн 4,9 тис. установ.
         Експорт послуг у 2015 р. становив $9,7 млрд США, і зменшився на 15,5 % проти обсягу 2014 р., імпорт послуг – $5,5 млрд, і зменшився на 13,3 %. Активний баланс зовнішньої торгівлі послугами становив $4,2 млрд (у 2013 р. також був активним – $6,7 млрд). На формування позитивного сальдо вплинули в основному обсяги транспортних послуг (трубопровідні, морські, залізничні, авіаційні перевезення), у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних послуг, з переробки матеріальних ресурсів. У структурі імпорту послуг переважають транспортні послуги (20,9 %), державні та урядові послуги (19,1 %), послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (15,8 %), ділові (13 %), туристичні послуги (10,8 %), послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (9,9 %). 


 Графіки обсягів зовнішньоекономічних зв’язків України, млн $ (2000 – 2015 рр.)


        Основні країни-партнери України у наданні послуг
    Основним партнером України у сфері послуг є Європейський Союз: його частка в експорті послуг становить 30,1 %, в імпорті – 49,8 %.
    Серед країн ЄС найбільше послуг від України одержують Велика Британія (5,7 % від загального обсягу експорту послуг: послуги транспорту, комп’ютерні, професійні та консалтингові, послуги дослідження та розробки), Німеччина (4,6 %: послуги для переробки товарів з метою реалізації за кордоном, повітряного та автомобільного транспорту, комп’ютерні, професійні та консалтингові послуги) та Кіпр (2,6 %: послуги залізничного та морського транспорту, пов’язані з фінансовою діяльністю, послуги для переробки товарів з метою реалізації за кордоном, професійні та консалтингові).


 Основні країни-партнери  України з надання послуг  (за вартістю їх експорту)
    Найвагоміші обсяги послуг серед країн ЄС одержувалися Україною від Великої Британії (13 % від загального обсягу імпорту послуг: фінансові, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, повітряного транспорту), Німеччини (9,7 %: послуги повітряного транспорту, державні та урядові, професійні та консалтингові, комп’ютерні, послуги зі страхування), Кіпру (5,2 %: послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, з подорожами, послуги морського транспорту, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності) та Нідерландів (2,5 %: послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, професійні та консалтингові, повітряного транспорту, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності).
    Серед інших країн значна частка українського експорту та імпорту послуг припадає на Росію: відповідно 31,2 % та 11,8 %. Україна надає Росії послуги трубопровідного транспорту, телекомунікаційні, залізничного транспорту, наукові та технічні, повітряного транспорту. Натомість наша держава одержує від Росії телекомунікаційні послуги, залізничного транспорту, послуги з обробки та усунення забруднення навколишнього середовища, пов’язані з фінансовою діяльністю.
      На Швейцарію припадає 7,9 % експорту та 4,2 % імпорту послуг України. Країна одержує від нашої держави послуги для переробки товарів з метою реалізації за кордоном, інші допоміжні та додаткові транспортні послуги, зокрема морського транспорту, комп’ютерні, професійні та консалтингові послуги. Україна від Швейцарії одержує роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, професійні та консалтингові, телекомунікаційні, державні та урядові, пов’язані з фінансовою діяльністю, послуги морського транспорту.
     Значна роль в українському експорті та імпорті послуг належить США: відповідно 6,8 % та 8,8 %. Україна надає США комп’ютерні послуги, повітряного транспорту, інформаційні, професійні та консалтингові послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю. Одержує державні та урядові послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, професійні та консалтингові послуги.
     Серед країн, що надають достатню кількість послуг Україні, вирізняються також Туреччина (3,5 % від загального обсягу експорту послуг: послуги, пов’язані з подорожами, повітряного, морського транспорту) та Китай (2,3 %: послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, наукові та технічні, морського транспорту).


Основні країни-партнери  України з надання послуг  (за вартістю їх імпорту)
       Найсуттєвіше збільшення експорту спостерігалося у обсягах наданих послуг Туркменістану (за рахунок зростання послуг з будівництва) та Туреччині (послуг повітряного транспорту). Одночасно зменшилися обсяги експорту послуг Росії (за рахунок скорочення обсягів наукових та технічних послуг, залізничного транспорту, послуг з ремонту та технічного обслуговування), Німеччині (комп’ютерних послуг, повітряного транспорту) та Кіпру (комп’ютерних послуг, транспортних, пов’язаних з фінансовою діяльністю, професійних та консалтингових).

 ПРОЙДІТЬ ТЕСТ ЗА ПОСИЛАННЯМ НИЖЧЕ



Немає коментарів:

Дописати коментар