Тема: Мохи
«Дно долини набухало від води,
що просякало густий мох. Вона цвіркала з-під мокасинів, і щоразу, коли він
одривав ногу, мокрий мох чвакав, неохоче відпускаючи свою здобич. Він ішов
слідами товариша від болітця до болітця, намагаючись ставати на каменюки, що
витикались острівцями серед зеленого моху.»
Питання:
1. Про яку рослину, йшла
мова?
2. Про яку найголовнішу
особливість, мохів, відображено автором у цьому фрагменті?
1.
Характерні особливості
вищих спорових рослин.
Вищі спорові рослини – це група
наземних рослин, які розмножуються спорами. До них належать: Мохоподібні,
Папоротеподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні, вони поширені в різних
кліматичних умовах, але більшість живе на вологих ділянках суходолу, бо для розмноження їм
необхідна волога.
У всіх наземних рослин є два покоління – статеве і
нестатеве, які чергуються.
Коли відбувається статеве покоління, на ньому утворюються
статеві органи, в яких розвиваються чоловічі й жіночі гамети, забезпечуючи
статеве розмноження. Це покоління називають гаметофіт.
Під час
нестатевого розмноження, утворюються нестатеві органи, на яких розвиваються
спори. Це покоління називають спорофіт.
Сукупність статевого і
нестатевого поколінь становить цикл відтворення, він забезпечує безперервність
життя певного виду організмів. В одних вищих спорових рослин переважає
гаметофіт, а в інших спорофіт. Як саме
це відбувається ми з вами розглянемо поетапно при вивчені спорових рослин.
Загальна
схема відтворення вищих спорових рослин
Зигота – для запліднення потрібна вода
Гамети - рухливі сперматозоїди,
нерухливі яйцеклітини
Архегонії (жіночі) та антеридії (чоловічі) – органи статевого розмноження
2. Особливості будови та
процесів життєдіяльності мохів.
Мохоподібні (Briophyta) – це відділ
вищих спорових рослин, у життєвому циклі яких переважає статеве покоління. Відділ
Мохоподібні об'єднує близько 35 тис. видів. Наука про мохи називається бріологія
Мохоподібні – це невисокі,
переважно багаторічні, рідко – однорічні рослини, які за своєю організацією
близькі до водоростей. Вони не мають чітко
виражених провідних тканин і коренів. Доросла рослина, статевого покоління,
має пластинчасту або листостеблову будову, деякі
види можуть мати поодинокі прямостоячі стебла, в той час як інші мають
розгалужені стебла і нагадують м'який зелений килим, що покриває грунт. Прикріплюється до ґрунту за допомогою
ризоїдів, які є виростами нижньої частини рослини і виконують функцію коренів,
а саме, закріплення рослини у ґрунті.
Нестатеве покоління
формується на верхівці материнської рослини, від якої отримує поживні речовини,
і тому розвиток спорофіта як самостійного організму не відбувається. Спорофіт, який у мохоподібних називається спорогоном, складається,
зазвичай, із ніжки і коробочки, у якій утворюються спори. Саме
завдяки домінуванню гаметофіта мохоподібні розглядаються як самостійна гілка в
історичному розвитку вищих рослин.
У мохоподібних дуже добре розвинене
вегетативне розмноження, яке можна розділити на два види залежно від участі в
ньому самої рослини:
1)
розмноження частинами тіла – фрагментами стебел, бруньками, гілочками,
листочками, частинами протонеми;
2) спеціалізованими утворами розмноження – вивідковими тільцями, які можуть формуватися на будь-яких
частинах рослини. Для окремих видів мохів вегетативне розмноження є одним із
найважливіших способів виживання. Наприклад, у сарконеурума льодяного, який
мешкає в Антарктиді, вегетативне розмноження відбувається частинками тіла, які
поширюють на своїх лапках та пір'ї пінгвіни.
Особливості
розмноження на прикладі зозулиного льону
Спора проростає - розвивається зелена нитка (протонема) - утв. молодий гаметофіт - росте, розвивається на
ньому утв.статеві органи антеридії та архегонії - злиття кліти - зигота - розвивається спорофіт
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО
ОБОВ'ЯЗКОВО!!!
Різноманітність мохів.
ПОВТОРІТЬ ПОПЕРЕДНІЙ УРОК
ТА ПРОЙДІТЬ ТЕСТ ЗА ПОСИЛАННЯМ
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeUPg4eJEXB1g_a5bKYbn_p-_coJ3FHK1L71ToK3qWbCll8xA/viewform?usp=sf_link
Я не могу зайти на тест, мне выбивает
ВідповістиВидалитиВиправила. Дякую. Проходь)
Видалити