ТЕМА Лісостеп України
Виконайте тест Зона мішаних лісів" за посиланням
Лісостеп – перехідна зона між
Поліссям і Степом. Здається, що все в ній запозичене. Так, але запозичене найкраще.
Тут ще століття тому були безмежні відкриті простори, порослі сивою ковилою. Були
і великі гаї з дуба та граба, що вабили подорожнього прохолодою в літню спеку, а
повітря духмяніло мальвою і буркуном. Уже розорано різнотравні степи, зведено ліси.
На їхньому місці колоситься пшениця, дозріває соняшник, наливаються соком цукрові
буряки. Залиті водосховищами береги Дніпра. Але лишилися високі кручі, складені
гранітами, та глибокі балки, порослі шипшиною, терном і глодом. Уславлений український
чорнозем, який тисячоліттями створювала природа, й донині щедро живить сади і лани.
У Канівських горах на горі Чернечій спочиває Тарас Шевченко. У лісовому урочищі
Холодний Яр точилася боротьба проти польського гноблення, яку назвали Коліївщиною.
На берегах славетної річки Рось завершилася перемогою українського війська Корсунська
битва. Усе це – наш Лісостеп, найкомфортніша територія для життя людини.
РОБИМО ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ за зразком (зверніть увагу на
попередній)
Фізико-географічне положення
Лісостепова
зона займає центральну частину України. Вона
простягається широкою смугою з південного заходу на північний схід від
зони широколистяних лісів і кордонів з Молдовою до східних кордонів нашої
держави. Далі на схід продовжується на території Росії. Північна межа лісостепу
проходить по лінії, де закінчуються мішанолісові ландшафти. А південна зі степовою зоною
доходить до умовної лінії, що пролягає через такі населені пункти: Котовськ
– Первомайськ – Кіровоград – Красноград – Вовчанськ. Лісостепова зона
займає близько 31 % площі України.
Особливості географічного положення
природної зони зумовлюють поєднання на її території лісових і степових
ландшафтів, які формуються в однакових кліматичних умовах. Це найбільш
сприятлива для життя і господарського освоєння територія в Україні. Тому вона
зазнала інтенсивного впливу з боку людини. Тут розташовані величезні площі
сільськогосподарських угідь на чорноземних ґрунтах, великі промислові центри
України (Харків, Кременчук, Черкаси), райони оздоровчого і пізнавального
туризму.
Тектонічні
структури, форми рельєфу та корисні копалини
Територія лісостепу розташована в
межах трьох тектонічних структур Східноєвропейської
платформи: Українського щита, Дніпровсько-Донецької западини та Воронезького кристалічного
масиву. Із чергуванням позитивних і від’ємних тектонічних структур пов’язана
різноманітність форм рельєфу, що проявляється в утворенні великих за площею височин
і низовин.
Із заходу на схід простягаються: південно-східна частина Подільської височини, Придніпровська
височина, Придніпровська низовина, відроги Середньоруської височини. Абсолютні
висоти коливаються від 383 м на Подільській височині до 50 м біля русла Дніпра.
У межах Придніпровської
височини виділяють Канівські гори, які
підносяться на висоту до 244 м. Насправді це не гори, а глибоко й густо порізана
ярами і балками колись плоска поверхня, що набула вигляду гір. Гірські породи тут
зім’яті у складки, зсунуті зі свого первинного місця і перевернуті так, що давні
відклади опинилися зверху, а ті, що утворилися пізніше, – під ними. Геологи називають
це явище Канівськими дислокаціями. Його причина остаточно невідома. Більшість
учених пов’язують це з роботою давнього льодовика.
Придніпровська низовина існувала ще
перед льодовиковою епохою. Льодовик вибрав собі її як дорогу й тут просунувся
довгим язиком уперед. Тут можна простежити кілька терас.Східну підвищену
частину Придніпровської низовини називають Полтавською рівниною, де висоти досягають 200 м і більше. Між
горбами-останцями помітні промоїни, залишені потоками талих вод льодовика.
З різними
тектонічними структурами лісостепової зони пов’язане поширення родовищ
корисних копалин. У місцях виходу на поверхню магматичних порід Українського
щита є родовища залізних руд
(Кременчуцьке родовище), хромітово-нікелевих руд (Побузька група родовищ),
граніту, лабрадориту, мармуру. У пониженнях щита з органічних решток
сформувалися поклади бурого вугілля (Дніпровський басейн), горючих сланців
(Бовтиське родовище). У результаті метаморфізму осадових порід на щиті
виникло родовище графіту
(Заваллівське). З потужним осадовим чохлом платформи пов’язані
родовища нафти і природного газу на Придніпровській низовині (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна
область). Повсюдно видобувають природні будівельні матеріали: пісок,
вапняки, гіпс, каолін, мергель. Відомі мінеральні
води: «Миргородська», «Березівська», «Збручанська» та інші.
Кліматичні умови та води суходолу
Формування і розвиток
лісостепових ландшафтів зумовлені оптимальним балансом тепла й вологи.
Клімат помірний, атлантико-континентальний. Континентальність клімату
збільшується із заходу на схід. Так, середньосічневі температури
повітря знижуються від –4 °С до –8 °С, а середньолипневі, відповідно,
зростають від +16 °С до +22 °С. Річна кількість
опадів зменшується від 650 мм на заході до 500 мм на сході. Майже
стільки ж води випаровується, тому зволоження є достатнім. Більша кількість
опадів випадає з квітня по вересень. Часто бувають зливи. Літо тепле. В окремі
роки у південній частині зони спостерігаються посухи. Зима помірно холодна.
Сніговий покрив може утворюватися з листопада до березня. Часті весняні й
осінні заморозки.
Кліматичні особливості
зони лісостепу спричиняють формування густої річкової мережі, яка
зменшується у східному напрямку. Річки – рівнинні, з озерами-старицями в
заплавах. Характерною ознакою краєвиду майже всієї території є високі
праві береги річок, сильно розчленовані ярами, і низькі ліві береги з терасами.
У місці перетину Українського щита є пороги. Живлення річок переважно снігове.
Весняна повінь посилює твердий стік і каламутність води. Річки належать до
басейнів Південного Бугу, Дніпра та Дону.
Завдання. Користуючись атласом виписати
річки, розташовані в лісостеповій зоні
В окремих
місцевостях через нестачу природних водойм створені ставки. У межах лісостепу
Дніпро перекритий дамбами, вище яких виникли Канівське та
Кременчуцьке водосховища. Під час заповнення найбільшого в Україні
Кременчуцького водосховища було затоплено 212 населених пунктів і переселено
133 тисячі людей.
Ґрунтово-рослинний покрив
Зональними типами
ґрунтів лісостепової зони є чорноземи, які сформувалися на лесах і
лесоподібних суглинках. На Подільській і Придніпровській височинах
утворилися чорноземи опідзолені та вилугувані. На Придніпровській низовині найбільші площі
займають чорноземи типові (глибокі). Гумусовий горизонт цих найкращих
у світі ґрунтів сягає 120– 150 см. Рівень родючості найвищий у середній і
східній частинах лісостепової зони. Південна
межа лісостепу збігається з переходом чорноземів типових у чорноземи звичайні.
У зниженнях рельєфу, по берегах річок поширені лучні ґрунти,
подекуди – торфові. На давніх терасах лівобережжя Дніпра
сформувалися лучно-чорноземні ґрунти. У місцях, які колись були під
степовою рослинністю, а потім поросли лісом, виникли чорноземи деградовані.
Через збільшення вологості вони втратили вміст гумусу і стали менш родючими.
Природна рослинність представлена лісовими та степовими ділянками,
що чергуються. У зв’язку зі зменшенням зволоження у східному напрямку на
правобережжі більше лісових масивів, на лівобережжі – степових. Лісистість
території з вини людини зменшилася від 50 % до 13 %. Серед дерев домінують
широколистяні породи, особливо дуб (43 % площ під лісом), граб (10 %) і бук (5
%). Основна частина лісів збереглася в долинах річок, де ростуть вільха й
верба. Найбільша лісистість спостерігається в долині річки Ворскла (10
%). Порослі лісом широкі балки в Україні називають байраками. У них
ростуть дуб, граб, клен, ясен, липа, часом береза й осика. У підліску
– кущі ліщини, калини, бруслини. На бідних піщаних ґрунтах у долинах
Дніпра та Сіверського Дінця, куди доходив язик давнього льодовика, острівцями
трапляються соснові ліси.
Тваринний світ
Для тваринного
світу зони лісостепу характерне поєднання представників як лісової, так і
степової фауни. Тому тут на лісових ділянках зустрічаються дикий
кабан, козуля європейська, благородний олень, борсук, лось, лисиця, вовк,
куниця кам’яна, білка, їжак, кажани. Типовими мешканцями безлісих
просторів є заєць-русак, тхір степовий, ховрах європейський і
крапчастий, хом’як, тушканчик, миші. Багато птахів. У лісових масивах
гніздяться строкатий дятел, горлиця, зозуля, сови, чорний і співочий
дрізд, вільшанка, зяблик, шуліка. На полях селяться жайворонок, перепілка,
дрохва, куріпка, вівсянка. Біля водойм – видра, ондатра, норка
європейська, бобри, черепахи, тритони.
Для збереження лісостепових
комплексів створено природоохоронні території. Працюють два природні
заповідники – Канівський і Михайлівська цілина. Канівський природний
заповідник – один із найстаріших в Україні. Створений у 1923 р.
Охоплює яри і пагорби на правому березі Дніпра та заплавні острови. Об’єктами
охорони є геологічні утворення і грабові ліси. Заповідник «Михайлівська
цілина» був створений у 1928 р. як філія Українського степового
заповідника. Статусу окремого заповідника набув у 2009 р. Тут охороняється
єдина в Україні ділянка цілинного лучного степу, де зареєстровано майже
500 видів рослин, серед яких є як рідкісні види, так і звичайні. У лісостеповій
зоні діють такі національні природні парки: «Кармелюкове Поділля»,
Білоозерський, «Гомільшанські ліси», Гетьманський, Ічнянський, Слобожанський.
ЗАВДАННЯ. Корстуючись атласом, заповнити таблицю.
Характеристика
|
Вінниця
|
Черкаси
|
Суми
|
Тектонічна
будова
|
|||
Форми
рельєфу
|
|||
Поверхневі
води
|
|||
Корисні
копалини
|
|||
Т
січня
|
|||
Т
липня
|
|||
Опади
|
|||
Грунти
|
|||
Рослинний
світ
|
|||
Заповідні
території
|
|||
УВАГА!!! ПІСЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМИ ВИ ЗВІТУЄТЕ НАСТУПНИМ ЧИНОМ:
1. Конспект з характеристикою зони та таблицею.
2. вміння показати об'єкти на карті
3. Виконання тесту за посиланням (на початку наступного заняття).
4. Виконання тесту по темі "Зона мішаних лісів" на початку цього заняття.
Немає коментарів:
Дописати коментар