Робимо опорний конспект (тільки найголовніше)
Що таке “стовбурові клітини”
Це так звані “незрілі” або недиференційовані клітини, які є в організмі кожної живої багатоклітинної істоти. Тобто, організм будь-якого ссавця, зокрема й людини, забезпечений певним “запасом” стовбурових клітин. Їхні найважливіші особливості – здатність самовідновлюватися й утворювати нові такі ж клітини, ділитися, а також переймати функції будь-яких тканин і органів (це називається диференціацією клітин). Вперше термін “стовбурова клітина” використали у 1909 році. Роль цих клітин вивчали вчені у багатьох країнах світу протягом практично всього ХХ століття, постійно доповнюючи знання про роль стовбурових клітин в організмі і можливості їхнього використання. Також застосовується термін “аутологічні” (власні) стовбурові клітини.
Зі стовбурових клітин у період внутрішньоутробного розвитку формуються внутрішні органи, судини, шкіра, всі інші тканини. Зважаючи на те, що процес диференціації клітин відбувається до народження, найбільша кількість стовбурових клітин містить саме організм, який розвивається, а до моменту появи на світ найбільше стовбурових клітин зберігається в пуповинній крові, тканині пуповини та плаценті.
В організмі дорослої людини теж є стовбурові клітини. Це свого роду “ремкомплект”, який організм використовує для того, щоб допомогти відновленню та оновленню органів і тканин. Але чим старша людина, тим стовбурових клітин менше, і тим менше можливостей “полагодити” уражений орган. Зниження кількості стовбурових клітин і уповільнення їхнього продукування організмом – природний процес, який є частиною процесу фізичного старіння.
Ознаками старіння клітин організму людини є:
1) Морфологічні ознаки: зменшення й ущільнення ядра; стирання меж між клітинами; утворення вакуолей у цитоплазмі; збільшення кількості амітозів.
2) Фізико-хімічні ознаки: збільшення дисперсності колоїдів цитоплазми та ядра; збільшення в’язкості цитоплазми та каріоплазми; більш легка коагуляція внутрішньоклітинних білків після дії на них спирту, розчинів солей.
3) Біохімічні ознаки: накопичення в цитоплазмі оранжево-жовтого пігменту ліпофусцину — продукту окиснення ненасичених ліпідів; зменшення вмісту води в клітині; зниження активності ферментів; збільшення вмісту холестерину; зменшення вмісту білка лецетину.
4) Функціональні ознаки: знижується інтенсивність внутрішньоклітинного дихання; пригнічується біосинтез білка; зміна здатності реагувати на зовнішні стимули (ефект дії факторів росту та гормонів зменшується, дія токсинів, антибіотиків, радіації, теплового шоку — збільшується).
За старіння клітин відбувається незворотне блокування клітинного циклу. Пригнічується активність деяких генів. Разом зі втратою здатності до поділу клітини втрачають здатність до суттєвого оновлення.
Перегляньте відео
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
цитогенез клітин є нерозривною взаємопов’язаною єдністю процесів
їхнього росту й розвитку;
- ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ КЛІТИН, або цитодиференціація, – процес виникнення структурних і функціональних
відмінностей між клітинами, в результаті чого ці клітини стають
спеціалізованими для різних процесів життєдіяльності багатоклітинних
організмів;
- основними чинниками детермінації розвитку клітин є низка внутрішніх і зовнішніх для клітини біологічних, хімічних та фізичних впливів на її спадкову інформацію.
Пройдіть тест за посиланням
- основними чинниками детермінації розвитку клітин є низка внутрішніх і зовнішніх для клітини біологічних, хімічних та фізичних впливів на її спадкову інформацію.
Пройдіть тест за посиланням
Немає коментарів:
Дописати коментар