Пригадайте:
1. У межах яких літосферних плит розташована Євразія? Які для них
характерні напрямки горизонтальних рухів?
2. Яку будову мають платформи? Чим давні платформи відрізняються
від молодих?
3. Як давній льодовик
вплинув на формування рельєфу Північної Америки?
4. Які закономірності розміщення корисних копалин зумовлені
тектонічною будовою материка?
Тектонічна будова.
Територія Євразії
формувалася протягом сотень мільйонів років. Тектонічна будова Євразії значно
складніша, ніж інших материків. Євразія
розташована в межах трьох великих літосферних плит: Євразійської (більша частина площі материка), Індо-Австралійської (на
півдні) та Північноамериканської (на північному сході).
Основу літосферних плит становить декілька давніх і молодих
платформ. Найстаріші
частини плит — давні платформи. Ці ділянки суходолу сформувалися в архейську та
протерозойську ери, тобто їм декілька мільярдів років. Це залишки материка Лавразія. Такими
платформами є Східноєвропейська, Сибірська, Китайсько-Корейська,
Південнокитайська.
Також на материку є давні платформи, що приєдналися до Євразії
пізніше, відокремившись від материка
Гондвани, — Аравійська (частина Африкано-Аравійської платформи) та Індійська.
- Знайдіть на тектонічній карті (в атласі) давні й молоді платформи в межах
Євразії.
Молоді платформи в Євразії займають великі площі. Найбільші з них
Західносибірська й Туранська. їх фундаменти залягають на величезних глибинах і мають вік
декілька сотень мільйонів років, тобто ці платформи сформувалися наприкінці
палеозойської ери.
Зближення або розходження
літосферних плит супроводжувалися складкоутворенням, вулканізмом і землетрусами
вздовж їх меж. Унаслідок цих процесів виникли велетенські області складчастості
Євразії, у межах яких чергуються високі гори й глибокі западини. У центральній частині материка між
платформними ділянками знаходиться давній Урало-Монгольський пояс, у межах якого
активне горотворення відбувалося в палеозойську еру. На півдні та сході Євразії
продовжують формуватися молоді сейсмічно активні області —
Альпійсько-Гімалайська й Тихоокеанська. У їх межах відбуваються численні
землетруси. Руйнівні поштовхи зафіксовані в Туреччині на півострові Мала Азія
(1999 p.), в Індонезії на Великих Зондських островах (2004 р.) та на Японських
островах (2011 р.) Вони забрали життя десятків тисяч людей. Саме до. молодих областей складчастості належать
діючі вулкани Везувій, Етна, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау.
На межі літосферних плит
розташований острів Ісландія. Він має океанічний тип земної кори і є верхівкою
Північноатлантичного серединного хребта, що виступає над водою. Унаслідок
розсування літосферних плит на острові діють вулкани тріщинного типу.
Найбільший із них — вулкан Гекла. Вулканізм супроводжується виверженням гарячих
джерел і гейзерами.
Рельєф
Євразія відрізняється великою різноманітністю
рельєфу.
На її території розташовані найвищі гірські
системи земної кулі — Гімалаї. Найвища точка земної кулі — гора Джомолунгма (8850 м). Нагір'я Тибет піднімається
на 4,5 км. Низовини і плоскогір'я мають величезні розміри, і тягнуться на тисячі
кілометрів. 3/4 поверхні Азії припадає на плоскогір'я, нагір'я і гірські хребти.
У Європі гір менше, велику частину займають низовини. Найдавнішими ділянками Євразії
є Східноєвропейська та Західносибірська рівнини. У їхній основі лежать великі і
давні платформи. Давнє походження мають так само плоскогір'я Аравійське і Декан.
Розломом земної кори, зайнятим Червоним морем, Аравійський півострів відділений
від Африки. Велика частина низовин розташована окраїнами материка. Індо-Гангська
і Месопотамська низовини утворилися у передгірних прогинах земної кори між платформами
і складчастими горами.
Молоді гори нової складчатості простягаються
у вигляді двох гігантських поясів складчастих гір. У південній частині Євразії від
Атлантичного і майже до Тихого океану простягнувся Альпійсько-Гімалайський пояс.
До нього входять Піренеї, Апенніни, Альпи. Стара-Планина (Балканські гори), Карпати,
Кавказ, нагір'я Памір, Гімалаї. Між крайовими хребтами лежать великі нагір'я, найбільше
з них — Іранське.
Тихоокеанський пояс складчастих гір починається
на Камчатці і закінчується на островах Малайського архіпелагу. Найдавнішими горами
є Скандинавські гори. Вік Уральських гір, Алтаю і Тянь-Шаню, які з'явилися пізніше,
становить майже 300 млн. років. Протягом багатьох мільйонів років давні і найдавніші
гори руйнувалися зовнішніми процесами і згладжувалися. Під час наступних підіймань
вони були розбиті розламами на окремі брили, частина яких піднялася на значну висоту
(Алтай, Тянь-Шань). Утворення гір продовжується і зараз.
Користуючись картами атласу
заповніть таблицю.
Тектонічні
структури
|
Форми рельєфу
|
Давні
докембрійські платформи
Плити
Східно-Європейська
Аравійська
Сибірська
Таримська
Індостанська
Південно-Китайська
Китайсько-Корейська
Щити
Балтійський
Алданський
Український
|
Східно-Європейська рівнина
|
Молоді
платформи (палеозойські)
Західноєвропейська
Західно-Сибірська
Туранська
|
|
Області
байкальської складчастості
|
|
Області
каледонської складчастості
|
|
Області
герцинської складчастості
|
|
Області
мезозойської складчастості
|
|
Області
альпійської складчастості
|
|
Альпійські
крайові прогини
|
|
Області
з корою океанічного типу, підняті над рівнем моря
|
Льодовики
Близько
300 млн. років тому на території Євразії утворився величезний льодовик. В четвертинний
час – чотири зледеніння – Окське – 600 тис. р. тому, Дніпровське – 300 тис. р.т.,
Московське, Валдайське 10 – 8 тис. р.т. Повністю вкриті льодовиком були Британські
острови, двома язиками він спускався Східноєвропейською рівниною, досягаючи широти
Дніпропетровська; Західносибірською низовиною він опустився до шістдесятої паралелі.
На більшій частині північної Азії холодний клімат обумовив виникнення багаторічної
мерзлоти. Її площа становить 11 млн. км².
Землетруси
Велика
частка землетрусів, що супроводжують утворення гірських систем, відбувається на
території Євразії у гігантських поясах гір нової складчастості. Тихоокеанський сейсмічний
пояс Землі оточує Тихий океан. На території материка, що належить до цього поясу,
землетруси відбуваються дуже часто, особливо на Японських і Філіппінських островах.
Європейсько-Азіатський сейсмічний пояс проходить південною частиною Євразії і збігається
з Альпійсько-Гімалайським поясом складчастих гір.
Вулкани
На
території Євразії знаходиться багато діючих вулканів. Особливо їх багато у Тихоокеанському
вулканічному поясі, що має назву Тихоокеанського «вогняного кільця». Найвищий діючий
вулкан Євразії — Ключевська Сопка на півострові Камчатка (4750 м), Коряцька Сопка,
Фудзіяма, Апо, Кракатау. Є діючі вулкани й у Альпійсько-Гімалайському гірському
поясі. У Середземномор'ї (на острові Сицилія) розташовані найвищий вулкан Європи
Етна і єдиний діючий на материковій Європі вулкан Везувій. Біля Апеннінського півострова
знаходиться діючий острів-вулкан Стромболі. Це острів-вулкан, що безперервно діє
вже понад три тисячі років. Приблизно через кожні 10-12 хвилин він викидає вулканічні
бомби й розпечені гази. Вогняні вулканічні спалахи допомагають морякам орієнтуватися
вночі. Тому Стромболі одержав назву "маяк Середземного моря ".
На
Камчатці та в Ісландії є гейзери.
Форми рельєфу, створені зовнішніми
силами
Для
сухих і жарких пустель Азії характерні форми рельєфу, створені діяльністю вітру.
Величезні простори тут зайняті дюнами і барханами.
Корисні
копалини, особливості їх походження
Євразія винятково багата на різноманітні
корисні копалини. На її території є великі родовища кам'яного вугілля, нафти, природного
газу, значні запаси руд чорних і кольорових металів, чимало місць, де добувають
золото і коштовне каміння. Різноманітність мінеральних багатств материка обумовлена
величезними розмірами, складною будовою земної кори Євразії.
Родовища кам'яного вугілля на території
Євразії знаходяться у передгірних і міжгірських прогинах палеозойського віку(Донецький
басейн в Україні, Карагандинський — у Казахстані, Печорський басейн — у Росії, Рурський
— у Німеччині та ін.). На сході Євразії найбільші басейни вугілля відкриті у межах
Індостанської і Китайської платформ. Крупні буровугільні басейни — Кузнецький
і Кансько-Ачинський — у Сибіру. Родовища нафти і природного газу зосереджені
у прогинах земної кори, що заповнені осадовими породами. Два найбільших нафтогазоносних
басейни Землі знаходяться на Месопотамській низовині і Західносибірській рівнині.
Є родовища нафти і газу на Аравійському півострові і Східноєвропейській рівнині.
Велика частина родовищ різних руд, що
пов'язані з магматичними і метаморфічними гірськими породами, розташована у кристалічному
фундаменті давніх платформ, а також там, де в гірських хребтах на поверхню виходять
магматичні і метаморфічні породи. Світове значення мають залізні руди Курської магнітної
аномалії (КМА), Криворізький і Лотаринзький басейни залізних руд, марганцевий Нікопольський
басейн, залізні руди Індостану і Північно-Східного Китаю. Через Південний Китай,
півострови Індокитай і Малакка та острови Малайського архіпелагу смугою тягнуться
родовища руд кольорових металів, таких як олово і вольфрам, що утворюють так званий
олов'яно-вольфрамовий пояс. У азіатській частині материка зустрічається золото.
На Уралі відомі родовища кольорових металів, у складчастих горах на півночі і на
півдні Європи є поклади поліметалів, ртуті, алюмінієвих і уранових руд.
Родовища кам'яної і калійної солей утворилися
у мілководних басейнах — озерах і неглибоких морях. Іранське нагір'я відоме найбагатшими
запасами сірки. В Українському Передкарпатті знаходяться унікальні родовища самородної
сірки. На півострові Індостан, острові Шрі-Ланка є родовища алмазів, різних дорогоцінних
каменів. У багатьох місцях Євразії є родовища різноманітних будівельних матеріалів
(мармур, граніт та ін.), у Азії знаходяться родовища граніту, селітри. Осадове походження
мають боксити, родовища яких розташовані уздовж Альп, на південь від Карпат і на
півострові Індокитай.
Користуючись текстом уроку та картами атласу (корисні копалини +
політична карта Євразії) заповніть таблицю
Корисна
копалина
|
Країна де
видобувається
|
кам'яне
вугілля
|
|
Нафта
|
|
Газ
|
|
Залізні
руди
|
|
Марганцеві
руди
|
|
Олово
та вольфрамові руди
|
|
Алюміневі
руди
|
|
Золото
|
|
Калійна
сіль
|
УВАГА!!!! Після опрацювання теми ви звітуєте наступним чином:
1. Конспект з виконаними завданнями
2. Вміння показати на карті об'єкти, які згадувалися під час уроку (особливо форми рельєфу).
3. Виконання тесту за посиланням нижче
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdCgYuTDqHwe8TwbAzN2pP756T8OaGG7EdvlhopHv30flObSg/viewform?usp=sf_link
Немає коментарів:
Дописати коментар