Площа океану – 76,2 млн.км². Займає майже 21% площі Світового океану.
Середня глибина – 3700 м
Максимальна глибина – 7729 м (Зондський жолоб)
Об’єм води – 282 млн. км³
Найбільша висота припливів – Камбейська затока, 11,9 м
Найбільша затока - Бенгальська
Середня глибина – 3700 м
Максимальна глибина – 7729 м (Зондський жолоб)
Об’єм води – 282 млн. км³
Найбільша висота припливів – Камбейська затока, 11,9 м
Найбільша затока - Бенгальська
Географічне положення: Перетинається екватором, тропіками, Південним полярним колом. Лежить у 3 чотирьох півкулях – Північній, Південній і Східній. Омиває 4 материки: Євразію, Африку, Австралію і Антарктиду. Омиває 4 частини світу: Азію, Австралію, Африку і Антарктиду. З’єднюється з Тихим – Малаккською протокою, з Атлантичним – широким проходом на південному заході.
Берегова лінія:
Затоки: Аденська, Перська, Бенгальська, Карпентарія, Велика Австралійська, Географа
Протоки: Малаккська,Торресова, Бассова, Мозамбіцька, Баб-ель-Мандебська, Суецький канал
Моря: Аравійське, Червоне, Андаманське, Тіморське, Арафурське
Острови: Мадагаскар, Шрі-Ланка, Сокотра, Мальдівські, Коморські, Сейшельські, Нікобарські, Андаманські, Маврикій, Кергелен, Тасманія, Кенгуру
Півострови: Аравійський, Індостан, Індокитай, Малакка, Арнем-Ленд, Кейп-Йорк
Материкові: Мадагаскар, Шрі-Ланка
Вулканічні острови: Маскаренські, Крозе
Коралові – Мальдівські, Сейшельські і т.д.
Назва: на честь величезної, казково багатої країни Індії, береги, якої він омиває.
Будова дна: Індійський океан розташований у межах трьох літосферних плит Африканської, Індо-Австралійської та Антарктичної. На межі цих плит виникли серединно-океанічні хребти. Тут багато розломів, які продовжуються і в Червоному морі. Часті землетруси і виверження вулканів. Мало глибоководних жолобів. Вузька смуга шельфу і крутий материковий схил.
Індійський океан має порівняно невеликі розміри, але досить різноманітний рельєф дна. Найбільшою формою рельєфу є серединно-океанічний хребет, що трьома гілками розходиться від центру. Підводна окраїна Євразії в північній частині океану зростає за рахунок великої кількості осадового матеріалу, винесеного річками. Материковий схил у Бенґальській затоці стрімко опускається до ложа океану.
Хребти і підняття: Аравійсько-Індійський, Західно-Індійський, Центральноіндійський, Маскаренський, Східноіндійський, Австрало-Антарктичне підняття
Улоговини: Аравійська, Сомалійська, Мозамбіцька, Центральна, улоговина Крозе, Африкансько-Антарктична, Австрало-Антарктична, Західноавстралійська, Південноавстралійська
Жолоби: Зондський
Клімат: Північна частина – в екваторіальних, субекваторіальних і тропічних широтах – тут найтепліші води в Світовому океані (Червоне море, Перська затока +35ºС). Тут панують мусони (дощове спекотне літо, суха сонячна зима). У західній частині виникають руйнівні тропічні циклони – біля Африки – оркани, біля Австралії – віллі-віллі.
Південна частина – дуже холодна (-1,5ºС). Межа плаваючої криги сягає до 60º широт у південній півкулі. У помірних широтах – дуже сильні західні вітри, що спричиняють часті шторми.
Солоність найвища в тропічних широтах (37), в екваторіальних широтах – 34 проміле, найменша в приполярних до 33 проміле. Найбільша солоність у Червоному морі – 42.
Течії: Існує два кругообіги.
Північний (за годинниковою стрілкою): Південна Пасатна течія, Сомалійська, Мусонна (двічі на рік змінює свій напрям - півроку води Південної Пасатної і Мусонної течій рухаються за годинниковою стрілкою, а півроку – проти неї).
Південний (проти годинникової стрілки): Південна Пасатна, Мадагаскарська, Мозамбіцька, течія Мису Голкового, течія Західних вітрів (Антарктична Циркумполярна), Західноавстралійська.
Органічний світ. Різноманітний. Тропічні водні маси багаті планктоном. До найпоширеніших риб належать сардинела, скумбрія, летючі риби, тунець, макрель, камбала, численні акули. Особливо насичені життям райони шельфу та коралові рифи. В теплих водах океану водяться велетенські морські черепахи, морські змії, багато кальмарів та каракатиць, морських зірок. Ближче до Антарктиди можна побачити китів і тюленів. Поширені морські черепахи. Серед птахів господарями Індійського океану можна назвати фрегатів і альбатросів, а також декілька видів пінгвінів, що населяють побережжя Південної Африки, Антарктиди і острови, лежачі в помірному поясі океану.
Багатства океану: маловивчені і використовуються недостатньо.
Біологічні – океан багатий рибою (скумбрія, тунець, тріска, оселедець). У північних районах Індійського океану набуває розвитку промислове рибальство, яке нині дає лише 5% від світових виловів риби.
Мінеральні – За запасами і видобутком нафти та природного газу посідає перше місце в Світовому океані. Основний район морського нафтовидобутку: Перська затока. Навчились опріснювати морську воду. З давніх часів в Індійському океані, особливо у Перській затоці та навколо острова Шрі-Ланка добували перлини. Країни Індійського океану мають в своєму розпорядженні також значні ресурси інших цінних видів мінеральної сировини (олово, залізна і марганцева руда, природний газ, алмази, фосфорити та інші).
Енергетичні – не використовуються.
Екологічні проблеми: З кожним роком зростає забруднення океанічних вод нафтою і нафтопродуктами, що надходять з материків. Особливо забруднені Перська затока.
Через Індійський океан, особливо північну його частину, проходять важливі судноплавні траси. Збудований наприкінці XIX ст. Суецький канал з'єднав Індійський океан з Середземним морем і скоротив шлях на 9 тис. км.
Теплі води і мальовничі коралові острови Індійського океану приваблюють увагу туристів з різних країн світу.
ПРОЙДІТЬ ТЕСТ ЗА ПОСИЛАННЯМ
Немає коментарів:
Дописати коментар