8 біологія №3 "Соматична та вегетативна нервова система"

Тема: «Соматична та вегетативна нервова система».

 Давайте згадаємо що таке рефлекторна дуга?

2.     Що таке рефлекс?

3.     Що таке рухові, чутливі та вставні нейрони?

4.     З яких частин складається нервова система?

5.     Назвіть складові кожної частини НС.

6.     Що таке нервовий центр?

Хто не зміг відповісти на ці питання, перегяньте відео

–       Чи задумувалися ви,  як і чому ви відчуваєте біль, дотик когось або чогось на вашому тілі? Чи задавалися питанням чому ви відчуваєте перепади температури, то жарко, то холодно?

Або ж інший випадок… Уявіть собі прогулянку по горбистій місцевості. Поки дорога проходить по її рівнинній частині, і ви йдете не поспішаючи, дихання рівно і серце б’ється спокійно. Потім дорога пішла в гору і, як тільки це сталося, ваше тіло стало виконувати додаткову роботу, що приводить до комплексу змін: почастішання дихання і скорочень серця, прискорення розпаду білків, жирів і вуглеводів і так далі.

Які системи регулюють відповідні зміни у нашому організмі?

! Соматична та вегетативна нервові системи у першому та другому випадку відповідно.

1.       Функції соматичної нервової системи.

Як ви же знаєте, що за функціональними властивостями нервову систему поділяють на  соматичну і вегетативну (або автономну).

 

Робимо опорний конспект (визначення + схеми)

Соматична нервова система (від грецього soma — тіло) – частина нервової системи, що іннервує м'язи тіла; забезпечує сенсорні і моторні функції організму. Або по-іншому, соматична НС охоплює ті відділи ЦНС і ПНС, які інервують опорно-руховий аппарат  і забезпечують чутливість нашого тіла (дотикову, больову, температурну).

Разом з вегетативною нервовою системою формують периферичну нервову систему.

Функції соматичної нервової системи:

·          Сприймає зовнішні подразнення

·          Забезпечує сенсорні і моторні функції

·          Збирає інформацію від органів відчуттів і направляє її в ЦНС

·          Передає сигнали від ЦНС скелетним м‘язам у відповідь на одержану інформацію, чим обумовлює рух.

2.       Регуляція рухів соматичною нервовою системою.

Усі рухи (мимовільні та довільні),  які організм здійснює для своїх потреб,  регулюють сруктури центральної нервової системи. Складні рухи забезпечують вищі рухові центри, розташовані в мозочку, середньому мозку, підкіркових ядрах і корі великих півкуль кінцевого мозку. Кожен з цих центрів регулює відповідні рухи.

Соматична нервова система містить два основних типи нейронів:

–       сенсорні (аферентні) нейрони, які постачають інформацію від нервів до центральної нервової системи і

–       моторні (еферентні) нейрони, що доставляють через все тіло інформацію від головного і спинного мозку до тканин м'язів.

Нейрони соматичної нервової системи тягнуться від центральної нервової системи прямо до м'язів і рецепторів. Тіло нейрона знаходиться в центральній нервовій системі, а аксони тягнуться далі, поки не досягають шкіри, органів почуттів або м'язів.

Соматична нервова система включає в себе також рефлекторні дуги, що відповідають за неусвідомлені дії (рефлекси). За допомогою рефлекторних дуг, м'язи рухаються без сигналів від головного мозку. Це трапляється тоді, коли нервові шляхи з'єднуються безпосередньо зі спинним мозком. Деякі приклади дії рефлекторних дуг: ви швидко відриваєте руку від гарячої каструлі чи несвідомо піднімаєте ногу, коли лікар б'є вас по коліну.

  Функції вегетативної нервової системи.

Вегетативна (автономна) нервова система – це частина периферичної нервової системи, що регулює діяльність внутрішніх органів, залоз, судин, гладеньких та довго смугастих м’язів, а також керує процесами обміну речовин.

Основною функцією автономної нервової системи є підтримання гомеостазу – динамічної сталості внутрішнього середовища організму.

Як ви думаєте, чому вегетативну нервову систему також називають автономною?

(Тому що регуляція відбувається несвідомо, бо більшість функцій, які вона регулює, не можуть бути викликані та припинені свідомо. Саме тому ця частина нервової системи інакше називається автономною).

Завдяки цій властивості життєво важливі органи (серце, кровоносні судини, шлунок та легені) не припиняють виконувати свої функції навіть тоді, коли людина непритомніє.

Вегетативна нервова система складається з рухових волокон і не має власних чутливих. Подразнення до центральної ділянки вегетативної нервової системи передаються по нервах, спільних для неї та соматичної системи.

Вищим центром контролю вегетативної нервової системи є гіпоталамус.

Найпростіша рефлекторна дуга соматичної нервової системи складається з двох нейронів, а автономної – з трьох (є вставний нейрон); її еферентна ланка складається не з одного, а з двох нейронів. 

   Нервова регуляція роботи внутрішніх органів.

Вегетативна нервова система складається з двох відділів, що справляють протилежну дію на органи і тканини організму - симпатичного та парасимпатичного.

Нервові волокна симпатичної нервової системи виходять з головного та спинного мозку. Ганглії (нервові вузли) розташовані поряд зі спинним мозком.

Нервові волокна парасимпатичної нервової системи також виходять з головного та спинного мозку, а ганглії розташовані поряд з органом, діяльність якого вони регулюють.

Схема будови вегетативної (автономної) системи:

Запам'ятайте!

Особливостями іннервації, яку здійснюють симпатична і парасимпатична частина вегетативної НС є те, що вона здійснюється за участі двох нейронів. Тіло одного з них (першого) хводить до складу нервових центрів ЦНС,  тіло другого –  за її межами.

 
Вплив симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи на діяльність деяких органів.

Симпатичний відділ автономної нервової системи посилює діяльність організму в умовах, що потребують мобілізації фізичних, розумових та емоційних зусиль,  а парасимпатичний – забезпечує відновлення ресурсів,  витрачених під час роботи.

Тож на органи вони діють протилежно, але при цьому взаємодіють між собою.

             Центральна регуляція діяльності вегетативної нервової системи:

1)    Роль гіпоталамусу

2)    Лімбічна система – найдавніша частина головного мозку,  розташована на внутрішій стороні великих півкуль г.м.

o   Основні структури: поясна звивина, що оточує мозолисте тіло, гіпокампова звивина, гіпокамп,  міндаловидні ядра, грушевидна звивина.

o   Функції: регуляція вегетативних функцій (травлення); р-я поведінкових реакцій; формування і регуляція емоцій; формування і прояв пам'яті.

3)    Ретикулярна формація – дифузне скупчення нервових клітин різного виду і розміру з довгими та дуже розгалудженими короткими відростками. Ретикулярна формація тягнеться від спинного мозку через стовбурову частину і далі – до переднього мозку,  зв’язуючи їх між собою. Через неї «просіюється» вся інформація,  що має надійти до півкуль кінцевого мозку.

o   Функції: забезпечує і визначає готовність до діяльності різних відділів ЦНС. Ступінь збудливості р.ф. регулюється корою великих півкуль головного мозку.

Закріплюємо знання

Перегляньте відео

Пограйте у гру

Після опрацювання цієї теми вам потрібно повторити 2 попередні уроки цієї теми та скласти підсумковий тест "Будова нервової системи людини" на оцінку.

ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТ (тут)